Лікування доброякісного пароксизмального позиційного запаморочення (ДППЗ) у МЦ «Меділенд» у Києві

ДППЗ - це стан, що супроводжується короткими епізодами сильного запаморочення зазвичай викликаними специфічними змінами положення голови (при її перевороті в положенні лежачи, закидання назад або нахили вперед). Запаморочення з'являється після невеликої затримки в кілька секунд і зазвичай триває до хвилини.

Це найбільш часто діагностований вестибулярний розлад, який трапляється приблизно у 10% населення. Пароксизмальне позиційне запаморочення зустрічається у 2 рази частіше у жінок, ніж у чоловіків. Хвороба може тривати від кількох днів до кількох років. При тривалому перебігу пацієнти змінюють образ життя, обмежують звичні дії, намагаючись не провокувати виникнення запаморочення. У багатьох з них почуття тяжкості в голові, нудота та порушення рівноваги відзначаються також у період між нападами.

При грамотному підході ДППЗ добре піддається лікуванню. Досвідчений невролог МЦ «Меділенд» у Києві проведе комплексне діагностичне обстеження та підбере вправи, які допоможуть позбутися запаморочення й  інших неприємних симптомів.

Причини ДППЗ

Усередині вуха знаходиться крихітний орган, який називається лабіринтом. Він складається з равлика, присінка з трьох петлеподібних структур (напівкружних каналів), що містять рідину та рецептори, чутливі до її руху. ДППГЗ виникає, коли отолити - крихітні кристали карбонату кальцію - відокремлюються від отолітової мембрани, а потім переміщаються в півкружні канали, найчастіше в задній. Внаслідок цього він стає чутливим до змін положення голови, на які раніше не реагував, що викликає у пацієнта запаморочення.

У 70-80% випадків причини переміщення частинок залишаються невідомими. Серед можливих факторів, які провокують ДППЗ:

• черепно-мозкова травма
• лабіринтит (запалення внутрішнього вуха)
• вестибулярний нейроніт (запалення вестибулярного нерва)

ДППЗ нерідко зустрічається у пацієнтів з такими захворюваннями та станами, як остеопіння, остеопороз, мігрень, дефіцит вітаміну D 

Клінічна картина DDPG

При зміні положення голови в пацієнта виникає напад запаморочення, який супроводжується ністагмом - швидким безконтрольним рухом очей. Ністагм може бути вертикально-торсійним, коли очі рухаються вгору-вниз, або горизонтальним (ліворуч-праворуч). Напрям руху залежить від того, який із півкружних каналів уражений.

Запаморочення інтенсивне, але нетривале (не більше 1 хвилини). Іноді супроводжується нудотою і блювотою. Найчастіше це відбувається при нападах, що повторюються з невеликим інтервалом. Також нудота і блювота виникають, якщо пацієнт активно змінює положення голови, замість того щоб уникати зайвих рухів.

Характерним для ДППЗ є й те, що при цьому захворюванні немає тінітуса (дзвону у вухах), порушень слуху та осередкових неврологічних розладів. 

Діагностика

Діагностика ДППЗ підтверджується за допомогою позиційних тестів, таких як проби Дікса-Холлпайка та МакКлюра-Пагніні. Проба  Дікса-Холпайка призначений для виявлення ДППЗ, пов'язаного із заднім півкружним каналом. Пацієнта садять на канапу, повертають голову на 45 градусів у бік досліджуваного вуха, потім укладають на спину із закинутою головою, що звисає з краю канапи. Позитивний результат тесту проявляється запамороченням та вертикальним ністагмом через 1-15 секунд після зміни положення.

Проба МакКлюра-Пагніні використовується для виявлення пошкоджень горизонтального напівкружного каналу. Пацієнта укладають на спину з піднятою на 30 градусів головою, потім лікар повертає її на 90° в один бік і чекає до 30 секунд, спостерігаючи за появою запаморочення і ністагма і відзначаючи їх напрямок та тривалість. Потім процедура повторюється у протилежний бік.

Диференціальна діагностика ДППЗ проводиться для виключення інших захворювань, які можуть викликати схожі симптоми (наприклад, центральне позиційне запаморочення, пов'язане з неврологічними хворобами), що супроводжуються ураженням ствола мозку і мозочка. 

Лікування ДППЗ

Що можна зробити самому?

У мережі інтернет можна  знайти безліч корисної інформації та відеороликів, навчальних самостійного проведення позиційних маневрів. Проте, проаналізувавши ці матеріали, американські вчені виявили, що понад 60% відео містять правильні інструкції. Але майже в 40% є помилки та невірні рекомендації, які можуть не тільки не дати позитивного результату, а й призвести до небезпечних ускладнень. Тому лікарі МЦ «Меділенд» не рекомендують використовувати ці матеріали для самостійного лікування. Для досягнення оптимального терапевтичного ефекту вправи повинні проводиться під контролем досвідченого лікаря-невролога. 

Коли звернутися до лікаря?

Якщо напади пароксизмального запаморочення не проходять самостійно та знижують якість життя, варто звернутися за професійною допомогою. Лікувальна тактика передбачає використання репозиційних маневрів (певних послідовностей поворотів голови). Вони допомагають перемістити отоліти з ураженого каналу назад напередодні лабіринту.

Вибір метода залежить від того, який півкружний канал залучений до патологічного процесу. Якщо задній, то широко використовується маневр Еплі, якщо горизонтальний – Лемперта. Попри простоту, ефективність лікування з застосуванням репозиційних маневрів дуже висока та складає приблизно 95%.

Фармакологічна терапія

ДППЗ - це стан, викликаний механічними причинами, тому його терапія найчастіше ґрунтується на спеціальних маневрах, спрямованих на переміщення отолітів у півкружних каналах. Однак для пацієнтів, які мають нудоту і блювоту під час цих маневрів можуть бути призначені вестибулярні супресанти, щоб зменшити вегетативні симптоми. Сьогодні активно досліджується можливість застосування препаратів вітаміни D для лікування ідіопатичного (безпричинного) ДППЗ, особливо у пацієнтів з низьким рівнем 25-гідроксивітаміну D у крові.

Хірургічне лікування

Хірургічне втручання при ДППЗ застосовується виключно у тих випадках, коли захворювання значно погіршує якість життя пацієнта, а консервативні методи лікування не дають позитивного результату, що трапляється вкрай рідко. Існують два основні методи хірургічного втручання: селективна вестибулярна нейроктомія та пломбування заднього півкружного каналу (ЗПК):

1. Селективна вестибулярна нейроктомія. Ця процедура є ефективною, але технічно складною, що вимагає високого рівня майстерності від нейрохірурга або отохірурга. Симптоми ДППЗ усуваються у 96,8% пацієнтів, проте у 3,7% може розвинутись нейросенсорна приглухуватість.
2. Пломбування напівкружного каналу. Даний метод набув ширшого поширення завдяки своїй відносній простоті та відсутності негативного впливу на слух. Техніка пломбування доступна більшості отохірургів і може включати використання аргонового або CO2-лазера. Селективна лазеродеструкція ампулярних рецепторів також застосовується для лікування рецидивного ДППЗ у пацієнтів із хворобою Меньєра, при цьому слух зберігається на доопераційному рівні

Ці хірургічні методи пропонуються лише у крайніх випадках, коли консервативне лікування неефективне і необхідне радикальне втручання для покращення якості життя пацієнта

Який лікар лікує DPPG?

Лікування ДППЗ зазвичай проводять лікарі-оториноларингологи та неврологи. Ці фахівці мають потрібними знаннями та навичками для діагностики та терапії вестибулярних розладів. У складних випадках або при необхідності хірургічного втручання може знадобитися допомога нейрохірурга або отохірурга.

Чому варто звертатися до МЦ «Мідленд» в Києві?

У медичному центрі «Мідленд» в Києві працюють висококваліфіковані неврологи, які мають великий досвід лікування вестибулярних розладів. Після ретельного діагностичного обстеження лікар підбере ефективну терапевтичну тактику з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта. Щоб записати на консультацію лікаря, скористайтесь формою зворотного зв'язку або зателефонуйте за номером телефону, вказаним на сайті.

Дзюба Олександр Миколайович

Невропатолог, доктор медичних наук, професор

Терещенко Інна Валентинівна

Лікар-невролог

Кисла Інна Володимирівна

Лікар-невролог