Лікування раку грудей у Києві

Пухлина молочної залози (РМЗ, рак молочної залози) - злоякісне новоутворення, найчастіша форма раку у жінок. Вона розвивається протягом життя у 1 з 13 жінок у віці від 13 до 90 років. За припущеннями Міжнародної асоціації з вивчення раку, до 2030 р. кількість хворих на РМЗ становитиме 2 100 000 осіб. В Україні діагностується понад 6 500 нових випадків РМЗ щорічно, і цей показник зростає на 1-2%, а за останні 20 років захворюваність зросла майже у 3 рази. Щотижня від РМЗ помирає 110 українок. Кожні 30 хвилин у нашій країні діагностується новий випадок РМЗ, і щогодини від цього захворювання помирає одна жінка. Захворювання також трапляється у чоловіків, на частку чоловічого населення припадає 0,9-1,7% загальної кількості випадків РМЗ. Уникнути небезпечних наслідків цього захворювання можна завдяки своєчасній діагностиці та лікуванню раку грудей у МЦ «Mediland» у Києві.

Причини виникнення та фактори ризику раку молочної залози

1. Сімейний анамнез (спадковий РМЗ). Наявність РМЗ у родичів першої та другої лінії спорідненості, особливо при збільшенні кількості хворих, наявності хворих до 50 років, двосторонньому раку молочних залоз, раку яєчників і РМЗ у чоловіків. Підвищення схильності при сімейному РМЗ пов'язане з наявністю одного і більше успадкованих дефектів у низькопенетрантних генах. До 5-10% випадків РМЗ у жінок і 4-40% РМЗ у чоловіків пов'язані з успадкованою мутацією у генах BRCA ½, TP 53, PTEN, CDH
2. Репродуктивні (ендокринні) чинники. Репродуктивні фактори ризику, пов'язані з тривалим впливом ендогенних естрогенів на тканину молочної залози, підвищують ризик РМЗ: тривалий менструальний період за рахунок раннього менархе (до 12 років) і пізньої менопаузи (після 55 років), відсутність пологів, грудного вигодовування та використання препаратів, що пригнічують лактацію
3. Вік під час перших пологів і відсутність пологів. Перші пологи до 30 років і повторні пологи знижують ризик РМЗ на довгий час. У тих, хто не народжував і вперше народив після 30 років, ризик вищий більш ніж на 50% порівняно з тими, хто народив до 20 років. У тих, хто вперше народив після 35 років, ризик вищий, ніж у тих, хто не народжував. Вагітність формує стійкість до канцерогенезу, а пізня вагітність стимулює канцерогенез
4. Тривале грудне вигодовування протягом року і більше знижує ризик РМЗ. Чим триваліша лактація, тим нижчий ризик
5. Гормонотерапія у менопаузальному періоді може помірно підвищувати ризик розвитку РМЗ і смертності від нього
6. Комбіновані оральні естроген-прогестагенні контрацептиви у процесі прийому асоціюються з підвищенням ризику РМЗ на 10-30%. Що триваліший прийом, то вищий ризик. Через 10 років після відміни препаратів збільшення ризику не спостерігають

Фактори довкілля та способу життя

1. Ожиріння, харчування. Надлишкова маса тіла й ожиріння у менопаузі підвищують ризик РМЗ у 1,5 і 2 рази відповідно, за рахунок підвищення рівнів циркулюючих статевих гормонів (естрону, естрадіолу, вільного тестостерону) і пролактину. Харчування з включенням червоного та/або переробленого м'яса, очищених і солодких круп, жирних молочних продуктів збільшують ризик розвитку РМЗ. Нижчий ризик розвитку РМЗ асоціюється із вживанням великої кількості фруктів і овочів, домашньої птиці та риби, цільнозернових круп і нежирних молочних продуктів
2. Недостатня фізична активність, згідно з даними ВООЗ, - основна причина 21-25% випадків РМЗ і четвертий за значущістю фактор ризику смерті у світі
3. Вживання алкоголю. Ціла низка досліджень підтверджує збільшення відносного ризику РМЗ на 7-10% у жінок, які щодня вживають 10 г алкоголю (один прийом). Алкоголь впливає на рівень естрогенів і андрогенів, стан генів і здатний викликати мутації
4. Куріння. Виявлено збільшення ризику РМЗ на 21% у жінок, які почали палити до народження першої дитини, порівняно з жінками, які ніколи не курили
5. Радіація. Радіоактивні речовини спричиняють мутації генів, які провокують розвиток пухлин (це підтверджують дослідження у жінок, які пережили аварію на ЧАЕС, атомне бомбардування, або отримували високі дози опромінення грудної клітки з лікувальною метою у молодому віці)
6. Контакт із канцерогенами на робочому місці або у випадку проживання на забрудненій території

Фактори ризику, пов'язані з патологією тканини молочної залози

1. Доброякісні захворювання молочних залоз. Усі доброякісні захворювання молочних залоз за гістологічною структурою поділяють на 3 групи: непроліферативні, проліферативні без атипії та проліферативні з атипією - і розглядають як маркери ризику РМЗ. Проліферативні захворювання без атипії (проста гіперплазія, фіброаденоми, папіломи) підвищують ризик РМЗ у 1,5-2 рази. Проліферативні захворювання з атипією (атипова долькова або протокова гіперплазія) підвищують ризик РМЗ у 4-5 разів
2. Висока щільність тканини молочної залози (мамографічний показник співвідношення залозистої і жирової тканини) - незалежний фактор ризику РМЗ, при дуже високій щільності ризик підвищений у 4-6 разів. Його підвищення може бути пов'язане з підвищеною проліферацією клітин і потенційним їх пошкодженням мутагенами

Симптоми раку молочної залози

Основні клінічні прояви раннього РМЗ:

• наявність пальпованого ущільнення у молочній залозі, що пальпується
• виділення із соска
• болючість в одній із молочних залоз під час менструацій і дискомфорт під час фізичних навантажень
• помітна зміна розміру залози, асиметрія грудей (одночасно з двох сторін пухлини розвиваються рідко)
• набряклість грудей
• зміна форми або зміщення соска
• зміни структури шкіри, що нагадують поверхню апельсинової кірки (з борозенками і ямками)
• почервоніння або синюшність шкірного покриву, поява виразок
• збільшення і болючість лімфовузлів в області молочних залоз, під пахвою, біля ключиці
• загальні ознаки раку - швидка стомлюваність без інших видимих причин, зниження ваги, поганий апетит тощо.

При пізніх стадіях РМЗ (великих розмірах пухлин молочної залози) з'являється низка нових симптомів:

• симптом умбілікації, або симптом площадки, - під час піднімання молочної залози над пухлиною з'являється втягнення шкіри округлої або овальної форми
• симптом Прибрама - при потягуванні за сосок пухлина підтягується за ним
• симптом Кеніга - при притисненні долонею плиском молочної залози злоякісна пухлина не зникає
• симптом Краузе - потовщення шкіри ареоли через ураження раковими клітинами лімфатичного сплетення подареолярної зони
• симптом Пайра - при захопленні шкіри над пухлиною двома пальцями справа і зліва утворюється не поздовжня, а поперечна складчастість
• симптом Форже - стан соска з ураженого боку вище горизонтальної лінії, проведеної через здоровий сосок
• симптом Рі - при відведенні руки на ураженій стороні до прямого кута пухлина залишається нерухомою

Перераховані симптоми не обов'язково є ознаками РМЗ, проте наявність хоча б одного з них є приводом для того, щоб негайно пройти огляд в онкомамолога у МЦ «Mediland».

Діагностика РМЗ

Нерідко захворювання діагностується під час профілактичного огляду у лікаря та діагностичного скринінгу молочної залози.

Характерні для РМЗ симптоми проявляються, як правило, вже при активному розвитку захворювання. Потрібен деякий час для точної діагностики онкопатології. Тому найоптимальніший варіант - коли пухлину діагностують під час профілактичного обстеження, ще при безсимптомному перебігу, на ранній стадії розвитку. У цьому випадку шанси на успішне лікування раку збільшуються.

Діагностувати РМЗ на ранніх стадіях розвитку (0 і 1 стадії), коли лікування найефективніше, допомагають спеціальні діагностичні дослідження - мамографія та УЗД молочних залоз, які рекомендовано жінкам проходити 1-2 рази на рік.

Якщо після фізикального обстеження в онкомамолога у МЦ «Mediland» з'являться підозри на РМЗ, жінці необхідно буде пройти додаткову діагностику. Для встановлення остаточного діагнозу потрібні результати КТ, МРТ, дослідження гістологічної структури пухлини, імуногістохімічного фенотипу.

У діагностиці пухлин молочної залози застосовуються:

Цифрова мамографія

Неінвазивне дослідження, при якому для виявлення найменших ущільнень і новоутворень молочної залози використовуються низькі дози іонізуючого випромінювання. Мамографія є традиційним методом дослідження молочних залоз при підозрі на онкологічне захворювання навіть при невеликих розмірах пухлини. Цей метод діагностики демонструє високу ефективність під час щорічного скринінгу з метою профілактики у жінок віком старше 40 років, коли на фоні вікових змін залозисті тканини частково замінюються жировими.

Менш ніж у 15% випадків мамографія дає хибно-позитивний результат. Це додатковий стрес для жінки, проте у більшості випадків після повної діагностики (УЗД, повторна мамографія, біопсія) початковий діагноз не підтверджується.

УЗД молочних залоз

УЗД - відносно недорогий та інформативний метод діагностики різних захворювань молочних залоз, зокрема й раку. Це дослідження дозволяє виявити кісти, припухлості, вузли, пухлини і непальповані новоутворення розміром понад 1 см. На відміну від мамографії, при наявності великої кількості жирової тканини у грудях ефективність УЗД знижується.

Щорічне проходження УЗД молочних залоз з метою профілактики рекомендовано дівчатам і жінкам віком до 40 років. При виявленні підозрілих ділянок під час ультразвукової діагностики пацієнтка направляється на інші дослідження для уточнення діагнозу.

Комп'ютерна томографія при раку молочної залози

КТ з високою точністю відображає пошарово залозисту тканину молочної залози, протоки, лімфатичні вузли, грудну клітку, а також місце локалізації новоутворення, його об'єм, ступінь проростання в інші структури і тканини. КТ дозволяє оцінити ступінь злоякісності пухлини, виявити метастази раку у лімфовузлах та інших органах.

Комп'ютерна томографія молочних залоз застосовується перед початком лікування пацієнта, допомагаючи лікарям оцінити обсяг хірургічного втручання, скласти план променевого лікування на лінійному прискорювачі.

ПЕТ-КТ

Позитронно-емісійна томографія - комп'ютерна томографія - це метод, який дозволяє досліджувати все тіло пацієнта з високим ступенем точності. З його допомогою можна виявити метастази в органах, визначити ступінь раку і активність його прогресування, проводити моніторинг стану пацієнта.

МРТ (магнітно-резонансна томографія) молочних залоз

Один із найінформативніших інструментальних методів діагностики, який дозволяє з високою точністю діагностувати рак молочної залози і наявність метастазів. МРТ проводиться із внутрішньовенним контрастуванням - перед початком дослідження пацієнту вводиться спеціальна контрастна речовина, яка активно поглинається раковими клітинами, і в результаті можна побачити ті пухлини, які практично непомітні без контрасту.

Трепан-біопсія пухлини молочної залози

Інвазивна діагностична процедура, під час якої під контролем УЗД проводиться забір тканини новоутворення для гістологічного дослідження за допомогою трепан-пістолета. Процедура трохи болюча і неприємна, виконується під місцевою анестезією. Цей метод діагностики застосовується тоді, коли інші методи показали наявність пухлини, і дає змогу отримати інформацію про те, чи є новоутворення доброякісним, чи злоякісним, наскільки захворювання агресивне і чи добре воно піддається лікуванню медикаментозною та променевою терапією.

Лабораторні дослідження

У рамках комплексної діагностики також проводяться різні лабораторні аналізи. Призначаються: загальний аналіз крові, дослідження крові для визначення рівня гормонів, онкомаркерів, лабораторне дослідження виділень із соска.

Дуктографія

Для дослідження лікар вводить у протоки молочних залоз контрастну речовину, щоб зробити їх видимими на рентгенівському знімку. Це допомагає відрізнити ракове захворювання від інших патологій (дистрофічних явищ, внутрішньопротокового папіломатозу). Обстеження призначається, якщо у пацієнтки є виділення із соска.

Види раку молочної залози

Клінічні прояви раку молочної залози різноманітні і багато у чому залежать від форми росту пухлини. За формою росту розрізняють вузловий РМЗ і дифузний РМЗ.

Клініко-морфологічні форми раку грудей

Вузлова форма РМЗ зустрічається найчастіше, ріст пухлини відбувається локально, у вигляді вузла. У молочній залозі пальпаторно визначається вузол щільної, щільно-твердої або твердої консистенції, без чітких меж, горбистий, безболісний, спочатку зміщується разом із молочною залозою, при проростанні фасції і м'язів стає обмежено рухливим або нерухомим. Рухливість може бути також обмежена через набряклість тканин молочної залози. У міру підростання пухлини до шкіри з'являються шкірні симптоми: складчастості, площадки, умбілікації, ракетки, лимонної кірки, втягнення соска. Так при розташуванні під соском і малих розмірах пухлини, першими симптомами РМЗ можуть бути відхилення соска у бік, його фіксація або втягнення. Симптом "лимонної кірки", пов'язаний з лімфатичним набряком шкіри, - пізній симптом захворювання. Проростання шкіри призводить до деформації та появи виразок на молочній залозі. Пухлина має жовтувато-сіре забарвлення з сірими або жовтими зернятками включень. Гістологічно вузлові форми РМЗ найчастіше являють собою скіррозні раки, рідше - аденокарциноми, колоїдні або слизові раки, схожі на кісту, наповнені колоїдом або слизом, з горбистими стінками. При УЗД молочних залоз для РМЗ характерне перевищення висоти пухлини над шириною, нерівні краї, неоднорідна внутрішня структура. При мамографії виявляють пухлинний вузол у молочній залозі з нерівними, променистими краями, з поперечною тяжистістю, часто - зі скупченням мікрокальцинатів. Ефективність рентгенологічної діагностики злоякісних вузлових утворень молочної залози, що пальпуються, досягає 90%.

Дифузний РМЗ має різні клінічні форми: набряково-інфільтративну, маститоподібну, еризипелоїдну (бешихоподібну), панцирну, лімфангоїтичну. Дифузні форми РМЗ протікають швидко, злоякісно, прогностично несприятливо.

• для набряково-інфільтративної форми РМЗ характерна гіперемія, підвищення температури шкіри, дифузний характер ущільнення тканини, щільна консистенція. На УЗД при цій формі РМЗ може визначатися потовщення шкіри
• бешихоподібний (еризипелоїдний або телеангіектатичний) РМЗ. Множинні багряно-червоні вузлики, що виступають, візуально визначаються на поверхні молочної залози, поширюються на шкіру грудної стінки, шиї. Мікроскопічно вузлики мають вигляд розширених тонкостінних судин, поверхнево розташованих і забитих раковими клітинами. Для цієї форми РМЗ характерна виражена гіперемія шкіри, у вигляді "язиків полум'я", що нагадує бешихове запалення, а також агресивний перебіг хвороби з високою температурою тіла, швидким розповсюдженням метастазів у регіонарні (пахвові, над- та підключичні, підлопаткові) лімфатичні вузли та в інші органи
• маститоподібна форма РМЗ. Молочна залоза збільшується за рахунок швидкозростаючої пухлини, без чітких контурів, на шкірі в області пухлини можуть з'являтися рожеві плями (лімфангіт). Молочна залоза обмежено рухлива, всередині визначається ущільнення без ознак розм'якшення. Часто підвищується температура шкіри молочної залози В аналізах крові лейкоцитозу немає. Гнійне виділення під час біопсії пухлини молочної залози не визначається
• панциреподібна форма РМЗ (латоподібна карцинома). Вражає шкіру у вигляді панцира, більш-менш широко. Уражені ділянки шкіри пальпаторно тверді, жорсткі, нерівні, окостенілі, потовщені. Шкіра набуває яскраво-червоного кольору. Мікроскопічно епідерміс атрофований, коріум потовщений за рахунок набряку, фіброзу, інфільтрації лімфоцитами, тканини "нафаршировані" раковими клітинами. Така клінічна картина може розвиватися після паліативних мастектомій, при наявності множинних дрібних внутрішньошкірних метастазів, коли проводять хірургічне лікування набрякло-інфільтративних форм РМЗ, недотриманні онкологічних принципів, а також під час проведення операції за Мадденом, коли формують товсті клапті (понад 0,5 см), у яких залишається багато ракових клітин. При цьому шкіра набуває вигляду "лати" і здавлює грудну клітку, як панцир
• лімфангоїтична форма РМЗ - спостерігається при злоякісному процесі у лімфатичній системі
• рак Педжета (епідермотропний РМЗ). Клінічно може проявлятися у вигляді ураження шкіри соска (50%) і ураження паренхіми (проток) молочної залози у вигляді вузла (40%). У 10% хворих рак Педжета виявляють при мікроскопічному дослідженні. Виділяють хворих із клінічно обумовленою і клінічно невизначеною пухлиною, або екземою, з кращим прогнозом. Рак Педжета проявляється свербежем, печінням, ерозуванням соска з утворенням кірки. Патологічні зміни соска бувають першим симптомом у 65,5% випадків, у 24% пацієнтів вони поєднуються з вузлом, що пальпується у молочній залозі. У 10% хворих першим симптомом є поява пухлини у молочній залозі

За клінічним перебігом розрізняють 3 варіанти раку Педжета:

1. Гострий екзематоїд - з гіперемією і дрібною зернистістю на поверхні соска, мокнуттям, іноді виразкою соска
2. Хронічний екзематоїд - клінічно протікає протягом тривалого часу під маскою хронічної екземи соска з утворенням кірок, після відпадання яких утворюється мокнуча поверхня зі злегка піднятими краями (вал інфільтрації), можливе відділення в'язкого ексудату
3. Псоріатична форма - клінічно проявляється наявністю в області соска сухих лусочок, що злущуються

Гістологічно до пухлинного поля включена не тільки паренхіма, як при звичайному РМЗ, а й ділянка соска і вустя великих проток. Клітини Педжета - результат трансформації паросткового шару епідермісу. Спочатку епідерміс слабко втягується у патологічний процес (початкова стадія), потім потовщується і утворює бляшку - розвивається епітеліома (епітеліоматозна стадія). Такі ж зміни відбуваються у вустях великих проток. Рентгенологічні прояви раку Педжета неспецифічні при відсутності пухлинного вузла. У діагностиці допомагають дані клінічного та цитологічного досліджень: ерозування соска за одним із клінічних варіантів, виявлення звапніння проток і ущільнення їх стінок на рентгенограмах, наявність пухлинного вузла і позитивні цитологічні знахідки допомагають у постановці діагнозу.

• прихований (окультний) РМЗ - першими клінічними проявами слугують збільшені, уражені метастазами пахвові лімфовузли, без визначеної клінічно пухлини у самій молочній залозі. У зв'язку з цим зростає ймовірність встановлення неправильного діагнозу, і пацієнтку тривалий час можуть лікувати з приводу лімфаденіту «інфекційної» природи, і вони потрапляють на прийом до онкомамолога вже при появі віддалених метастазів

При клінічно обумовленому збільшенні пахвових лімфовузлів показано проведення УЗД-дослідження і мамографії, трепан-біопсії лімфовузлів під контролем УЗД. Застосування УЗД-дослідження, КТ, МРТ молочних залоз, мамографії, сцинтимамографії дозволяє визначити первинну пухлину у молочній залозі.

При відсутності даних за первинну пухлину у молочній залозі, показано виконання хірургічної біопсії пахвових лімфовузлів для проведення гістологічного та імуногістохімічного досліджень.

Ефективність спеціалізованого (комбінованого та комплексного) лікування і прогноз при раку молочної залози залежить від стадії, на якій було виявлено це грізне захворювання. Тому при виявленні перших симптомів раку молочної залози слід негайно звернутися до онкомамолога у МЦ «Mediland».

Стадії раку

Найвідоміша система налічує 5 стадій онкозахворювання:

• при 0 стадії новоутворення дуже маленьке, виявляється тільки за допомогою мамографії або УЗД
• при 1 стадії розмір збільшується до 2 см, без ураження лімфовузлів і метастазування
• при 2 стадії пухлина може досягати 5 см, лімфовузли збільшені
• при 3 стадії новоутворення може досягати 5 см, патологічний процес поширюється на лімфовузли і близько розташовані тканини
• при 4 стадії розмір новоутворення - понад 5 см, виявляються віддалені метастази

У медицині використовується класифікація із зазначенням індексів: Т - розмір (від 1 до 4), N (від 0 до 3) - залучення лімфовузлів до патологічного процесу, M (0 або 1) - метастазування.

Лікування РМЗ

Сучасні підходи у лікуванні РМЗ передбачають мультидисциплінарні консиліуми, до складу яких входять онкомамологи (онкохірурги), хіміотерапевти (клінічні онкологи), радіаційні онкологи та інші спеціалісти. Це дозволяє розробити для пацієнта програму спеціалізованого лікування, яке буде максимально ефективним і щадним. Перед онкомамологом стоїть завдання зробити все можливе для збільшення тривалості життя пацієнта, а також зберегти і поліпшити його якість життя під час і після закінчення спеціалізованого лікування.

Найкращих результатів онкомамологи МЦ «Mediland» досягають, застосовуючи програми комплексного та комбінованого лікування РМЗ, які включають:

• хірургічне лікування РМЗ
• променеву терапію РМЗ
• медикаментозне лікування РМЗ

Якісне та ефективне лікування РМЗ включає 3 основні лікувальні підходи:

Лікування первинно-операбельного РМЗ

Основним методом радикального лікування РМЗ залишається хірургічне видалення пухлини. Проводять мастектомію - повне видалення ураженої залози і регіонарних лімфовузлів пахвової ділянки або лампектомію, секторальну резекцію - видалення тільки пухлини і прилеглих до неї уражених тканин.

Завдяки застосуванню сучасних методик оперативного лікування (органозберігаючих і реконструктивно-пластичних операцій), силіконових експандерів і ендопротезів, хірургічне лікування РМЗ дозволяє досягти необхідного клінічного ефекту без значних візуальних дефектів (при виявленні хвороби на ранніх стадіях). Цьому сприяє мультидисциплінарний підхід у комбінованому та комплексному лікуванні первинно-операбельного РМЗ, який поєднує можливості хірургічного лікування із сучасним потенціалом хіміотерапії та променевої терапії. Ці методи застосовуються за показаннями перед операцією для зменшення об'єму пухлини (неоад'ювантна променева і хіміотерапія) і обсягу майбутнього оперативного втручання (залежить від клінічного перебігу РМЗ).

Лікування місцево-поширеного РМЗ

На жаль, через несвоєчасне звернення, РМЗ діагностується на пізніх (III-IV) стадіях. У такому випадку часто спостерігається ураження регіонарних лімфатичних вузлів (найчастіше, пахвових). Кваліфікований онкохірург на основі результатів обстеження визначає ступінь ураження реґіонарних лімфовузлів, після чого ухвалюють рішення щодо необхідності видалення певних лімфовузлів або груп лімфовузлів, застосування променевої терапії на шляху лімфовідтоку та поліхіміотерапії.

Лікування метастатичного РМЗ

Більшість випадків РМЗ виявляється на пізніх (III-IV) стадіях з утворенням метастазів. Найбільші метастази мають бути виявлені у хворої під час попереднього обстеження. При наявності множинних метастазів найчастіше рекомендована хіміотерапія.

Хірургічне лікування РМЗ

Збереження молочної залози вкрай важливе для психологічної, фізичної, соціальної, трудової та сімейної реабілітації пацієнтки після радикального лікування. У зв'язку з цим у теперішній час при оперативному лікуванні РМЗ застосовується органозберігаючий підхід.

У більшості випадків проводиться лампектомія - видалення пухлини у межах здорових тканин без поширеного їх висічення. Лампектомію виконують при невеликих пухлинах, сприятливих гістологічних і молекулярно-генетичних характеристиках пухлини, відсутності пухлинних клітин у краях резекції.

Секторальна резекція з пахвовою лімфаденектомією

Операція полягає у видаленні широкого сектора молочної залози з пахвовою лімфаденектомією. Лімфаденектомію виконують з окремого доступу в пахвовій ділянці. Секторальну резекцію з пахвовою лімфаденектомією виконують при ранній стадії пухлинного процесу, сприятливих гістологічних і молекулярно-генетичних характеристиках пухлини, сприятливій локалізації пухлини, сприятливому співвідношенні розміру пухлини та об'єму молочної залози, високому ризику проведення тривалого наркозу (тяжкі супутні захворювання, літній вік пацієнта), можливості проведення ад'ювантної променевої терапії.

Радикальна резекція молочної залози

Операція полягає у видаленні єдиним блоком широкого сектору (квадранта) молочної залози з підлеглою ділянкою фасції великого грудного м'яза, клітковиною та лімфовузлами підключичної, пахвової та підлопаткових зон. Операція показана при РМЗ І - ІІА стадії, моноцентричності пухлини, локалізації пухлини у зовнішніх квадрантах молочної залози, технічній можливості формування естетично адекватної форми молочної залози після видалення необхідного об'єму тканин.

Радикальна мастектомія за Ж. Мадденом - видалення молочної залози з пухлиною, підлеглою фасцією, одномоментно з підключичними, пахвовими і підлопатковими лімфатичними вузлами, зі збереженням великого і малого грудних м'язів. Ця операція має функціонально щадний характер, знижує до мінімуму порушення функції верхньої кінцівки, не погіршуючи показників безрецидивного виживання. Це операція вибору при всіх стадіях РМЗ, за винятком випадків проростання первинної пухлини молочної залози або метастатичних лімфатичних вузлів у грудні м'язи.

Проста мастектомія - видалення молочної залози з фасцією великого грудного м'яза, але без видалення грудних м'язів і клітковини пахвової западини. Показання до мастектомії: необхідність сануючої операції при пухлині, що розпадається, похилий вік пацієнта, важкі супутні захворювання.

Мастектомія з пахвовою лімфаденектомією - видалення молочної залози з пухлиною, з фасціями грудних м'язів, клітковиною пахвової і підлопаткової ділянок. Операцію можна виконати як радикальне оперативне втручання при РМЗ І - ІІ А стадії з прогностично сприятливими клініко-морфологічними параметрами або як паліативне оперативне втручання у літніх, ослаблених пацієнток із тяжкими супутніми захворюваннями.

Радикальна розширена модифікована мастектомія: одночасно з молочною залозою і пухлиною видаляють прилеглу до неї шкіру з підшкірною клітковиною на відстані близько 5-10 см зовні від визначених країв молочної залози в єдиному блоці з фасцією грудних м'язів, клітковиною та лімфатичними вузлами підключичної, пахвової і підлопаткової ділянок. Даний вид мастектомії з пластичним закриттям різними варіантами аутотрансплантатів (трапецієподібний і язикоподібний шкірно-підшкірні клапті черевної стінки, торакодорсальний або нижньо-абдомінальний шкірно-підшкірно-м'язовий клапті на судинній ніжці) застосовують під час лікування інфільтративно-набрякової форми РМЗ, при наявності великої пухлини молочної залози з виразкою шкіри та/або розпадом.

Хіміотерапія

Пацієнту курсами вводять цитостатичні засоби, які зупиняють розмноження ракових клітин і викликають їх загибель. У багатьох випадках це зменшує швидкість прогресування патології, а іноді - забезпечує стійку ремісію.

Якщо такі процедури проводяться до хірургічного видалення пухлини, хіміотерапію називають неоад'ювантною, вона зменшує розміри пухлини, руйнує метастази. Після операції також може призначатися курс, у цьому випадку йдеться про ад'ювантну хіміотерапію. Якщо хірургічне видалення пухлини недоцільне або неможливе, на пізніх стадіях проводять паліативну хіміотерапію для стримування росту новоутворення і подовження життя пацієнта.

Протигормональна терапія

Багато пухлин молочних залоз - гормонозалежні, їх ріст і розвиток можна тримати під контролем за допомогою антигормональної терапії. Використовуються препарати, молекули яких приєднуються до тих самих рецепторів ракових клітин, що й гормони, але не стимулюють клітинний поділ, а пригнічують життєдіяльність пухлини.

Цей метод застосовується тільки у випадках, коли за результатами імуногістохімічного дослідження підтверджується чутливість новоутворення до гормонів. Як і хіміотерапія, протигормональна терапія буває ад'ювантною і неоад'ювантною.

Таргетна терапія

Один із новітніх методів - цілеспрямований вплив на клітини пухлини за допомогою спеціальних препаратів. Можливість застосування визначається за результатами аналізів фрагмента пухлини. Пацієнту вводять препарати, які перешкоджають обміну речовин і поділу ракових клітин, їх взаємодії між собою, розвитку кровоносних судин, які їх живлять. Окремий вид таргетної терапії - імунотерапія, під час якої використовуються речовини і лейкоцити пацієнта для розвитку природних імунних реакцій проти пухлини.

Таргетна терапія може викликати побічні ефекти, але порівняно з хіміотерапією є більш щадним методом. Вона може поєднуватися з одним або кількома іншими методами. Вартість лікування раку молочної залози в Україні за допомогою таргетної терапії висока, але саме її застосування у деяких випадках дозволяє досягти кращого результату.

Променева терапія

Під час радіотерапії проводиться опромінення організму високоенергетичним випромінюванням (рентгенівським, гамма-променями). Воно пригнічує розвиток новоутворення і метастазів. Процедури проводять після операції, а також при неоперабельних видах раку.

За допомогою радіотерапії можна досягти стійкої ремісії або уповільнити прогресування раку. Однак вона викликає низку побічних ефектів, мінімізувати які можна завдяки якісному медичному супроводу пацієнта.

Профілактика

Для профілактики раку молочної залози дуже важливими є щорічні профілактичні обстеження грудей у мамолога та проведення мамографії раз на два роки, починаючи з 40-45 років (а після 50 років - щорічно). Також з 18 років необхідно щорічно звертатися до гінеколога, який під час огляду проводить пальпацію молочних залоз. Щомісяця потрібно проводити самообстеження грудей і записуватися на прийом до мамолога при виявленні будь-яких тривожних симптомів.

Потрібно по можливості виключити фактори ризику: проведення абортів, відмову від лактації, самолікування гормональними препаратами, тривале застосування оральних контрацептивів, стреси. Необхідна фізична активність, дотримання правил здорового харчування, відмова від куріння і зловживання спиртними напоями.

Переваги лікування раку молочної залози у МЦ «Mediland»

У медичному центрі «Mediland» лікування раку молочної залози проводиться:

• із застосуванням унікальних технологій
• з використанням якісного діагностичного обладнання
• під контролем спеціалістів, які мають високу кваліфікацію та багаторічний досвід
• за участю лікарів різного профілю і з можливістю організації онкоконсиліуму

Ціни на послуги з лікування пухлини молочної залози у МЦ «Mediland» вказані у прайсі, повна вартість лікування розраховується після діагностики.

Савчук Леонід Васильович

Лікар-отоларинголог, ЛОР-онколог вищої категорії, дитячий ЛОР

Сподобалося? Поділитися з друзями: