У структурі загальної захворюваності хвороби опорно-рухового апарату займають провідну позицію. Прогрес патологій викликає хронічний больовий синдром, обмеження функцій кінцівки, що значно знижує якість життя. Гонартроз – форма остеоартрозу, яка характеризується дегенеративним ураженням суглобового хряща та тканин колінного суглоба. За даними H. Mathies, у жінок захворювання стартує на 5–10 років раніше, ніж у чоловіків, і вдвічі частіше саме в період менопаузи. Спеціально розроблені засоби, методики лікування допоможуть вчасно зупинити прогрес захворювання та максимально відновити функціональність.
Природа захворювання
Відповідно до X Міжнародної статистичної класифікації хвороб та проблем, пов'язаних зі здоров'ям (англ. International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems), остеоартроз означає ураження суглобового хряща. Вирізняють первинну, вторинну, неуточнену форму артрозу колінних суглобів. Точний механізм розвитку патології остаточно не вивчений. Головною причиною вважають «абсолютне» перевантаження, великі мікротравми суглобового хряща внаслідок професійної, спортивної рухової активності. Часто захворювання проявляється на тлі: структурних змін хрящів, сполучної дисплазії, механічних ушкоджень (запальних процесів, ендокринних, метаболічних порушень).
Чинники, які сприяють старту гонартрозу:
- травми (спортивні, транспортні)
- перевантаження зв'язкового апарату (особливо в поєднанні з його слабкістю, гіпермобільністю)
- метаболічні, дегенеративні зміни
- генетична схильність (порушення синтезу колагену, жіноча стать екваторіальної раси)
- ожиріння
- хірургічні втручання на колінному суглобі
- різке зниження рівня естрогенів
Патогенетичною основою розвитку гонартрозу колінного суглоба може стати зниження мінеральної щільності кістки.
Власенко Максим Анатолійович
Лікар отропед-травматолог вищої категорії, хірург
Волков Олександр Михайлович
Лікар-ортопед, травматолог вищої категорії
Володкін Володимир Леонідович
Ортопед-травматолог
Леонтьєв Петро Васильович
Ортопед-травматолог
Новіков Володимир Володимирович
Ортопед-травматолог вищої категорії
Скібінський Дмитро Ігорович
Лікар ортопед-травматолог
Симптоматика та діагностика
Для об'єктивної оцінки тяжкості перебігу хвороби використовуються сучасні методики, наприклад, отримані в результаті клінічних досліджень (Outcome Measures in Rheumatology Clinical Trials – OMERACТ). Для оцінки тяжкості гонартрозу часто використовують індекс Лекена (розроблений у формі опитувальника, де кожна відповідь оцінюється сумою балів: наявність болю вночі, після пробудження, під час ходьби, при вставанні).
Точний діагноз встановлюється після аналізу симптоматики даних огляду. Пацієнти вказують на біль, хрускіт, у тому числі при русі, тривалому стоянні, спуску сходами, пальпації, на обмеження амплітуди рухів, кісткові розростання, атрофію чотириголового м'яза стегна. Дуже характерні так звані «стартові болі» – болі, що виникають після відпочинку й проходять (зменшуються) після початку рухової активності. При розвитку запалення посилюються болючі відчуття, з'являються припухлість тканин і підвищення температури шкіри. Частими симптомами є: зміна ходи, ранкова скутість понад 30 хвилин. Інтенсивність дискомфорту може змінюватись залежно від ступеня нагріву, вологості повітря, атмосферного тиску, іноді властива сезонність загострень (весна/осінь).
Важливе значення для лікування гонартрозу мають результати інструментального обстеження:
- рентген
- магнітно-резонансна томографія (МРТ)
- комп'ютерна томографія (КТ, МСКТ)
- артрозонографія
- УЗД
- діагностико-лікувальна артроскопія
Для диференціальної діагностики гонартрозу, виявлення протипоказань для призначення деяких ліків важливими є лабораторні тести: аналіз крові, сечі, дослідження синовіальної рідини, визначення швидкості осідання еритроцитів.
Особливості та ефективність лікування гонартрозу
Прогрес патології неминуче супроводжується погіршенням функції суглоба, посиленням дегенеративно-дистрофічних процесів, збільшенням симптоматики та тяжкості перебігу. Залежно від ступеня патологічних змін виділяють декілька ступенів розвитку захворювання.
Рентгенологічна класифікація:
- 0 (відсутність змін)
- 1 (сумнівна, незначні нарости кісткової тканини)
- 2 (мінімальна, поодинокі екзостози, мінімальне звуження суглобової щілини)
- 3 (помірна, невелике звуження просвіту, множинні кісткові нарости)
- 4 (важка, виражене звуження з субхондральним склерозом, грубі екзостози)
Запущена форма гонартрозу викликає незворотні дегенеративні зміни суглоба, тоді полегшити стан допоможуть лише оперативне втручання та ефективна реабілітація після його проведення. На пізніх стадіях розвиваються стійкість до дії знеболювальних препаратів, хронічний біль, невиправні зміни в зоні інших рухомих сполук.
Головними цілями лікування артрозу колінного суглоба є уповільнення патологічного процесу, зменшення інтенсивності болю, корекція функціональної обмеженості та покращення якості життя пацієнта. Зменшити навантаження на колінний суглоб вдасться завдяки носінню наколінників, ортезів, ортопедичних устілок, використання тростини для ходьби.
Ключові напрями терапії:
- Нефармакологічна – вид лікування, що базується на нехірургічних методах.
Наприклад:
- лікувальна фізкультура (важлива для загального зміцнення м'язової системи, чотириголового м'яза стегна, усунення контрактур, збільшення амплітуди рухів; проводиться тільки в період ремісії захворювання)
- оздоровча ходьба (корисна для покращення функції здорових суглобів)
- Медикаментозна – метод лікування, що базується на прийманні лікарських препаратів патогенетичного впливу для покращення метаболізму внутрішніх суглобових тканин, для зняття запального процесу, уповільнення, мінімізації деструктивних процесів, усунення болю.
Основні види:
- нестероїдні протизапальні препарати
- анальгетики
- внутрішньо-, навколосуглобові ін'єкції кортикостероїдів, похідних гіалуронової кислоти, введення збагаченої тромбоцитами плазми в ділянку суглоба
- Хірургічна – вид лікування, заснований на проведенні оперативних втручань:
- коригувальні остеотомії стегнової або великогомілкової кісток
- часткове/тотальне ендопротезування (артропластика) колінного суглоба
- артроскопія
Оперативне лікування рекомендується хворим на гонартроз при незадовільному ефекті комплексної консервативної терапії. Артроскопія показана хворим із 1, 2 стадіями при тривалості больового синдрому більше ніж 3 місяці, нормальній осі нижньої кінцівки або її порушенні менше ніж 5°
План лікування гонартрозу завжди розробляється індивідуально з урахуванням супутніх соматичних захворювань.
Для профілактики варто контролювати вагу, підтримувати функціональний стан м'язів, виключити важкі навантаження, потенційні травми, постійну мікротравматизацію структур коліна.
Лікування гонартрозу в МЦ «Mediland» проводять досвідчені лікарі-ортопеди, травматологи. Після ретельної діагностики персонально підбирається оптимальний метод лікування. Записатися на консультацію, уточнити ціну послуг або вибрати фахівця можна без відвідування клініки. Професійна діагностика та максимально швидке обстеження, лікування допоможуть вчасно зупинити патологічний процес, уникнути серйозних порушень опорно-рухової системи.
