Вивихи стопи: види, симптоми, перша допомога та лікування

Що таке вивихи стопи

Вивих стопи - це наслідок травми, коли суглобові поверхні розташованих у ній кісток зміщуються зі свого нормального положення. Таке зміщення може торкнутися гомілковостопних, передплюснових і плюснових суглобів. Ця проблема виникає досить рідко (у 2% випадків) і часто пов'язана зі зміною положення таранної кістки, що супроводжується порушенням біомеханіки всієї ступні. Внаслідок травмування завжди відбувається пошкодження зв'язок та сухожилля, а при поєднаній формі спостерігаються переломи кісток задньої або передньої ділянки. Порушення нормального функціонування суглобів може відбуватися внаслідок невдалого кроку, стрибка, удару ногою об твердий предмет.

Види вивихів стопи

Таке пошкодження може торкнутися будь-якого відділу ступні й навіть кілька. За локалізацією розрізняють усунення кісток суглобів:

• гомілковостопного
• надп'яткової кістки (верхній частині гомілковостопного суглоба) - найпоширеніший вид
• передплюсни у місці розташування середнього відділу стопи (вивихнута кістка може відхилятися назовні або всередину)
• таранно-човноподібного
• п'ятково-кубоподібного
• плюснофалангового (частіше зустрічається вивих великого пальця стопи)

У напрямку зміщення вивихи класифікуються на передній (кістка зміщується вперед відносно суглоба), задній, медіальний (кісточка, що змістилася, відхиляється всередину), латеральний (у зовнішню сторону). Залежно від ступеня тяжкості розрізняють повне зміщення кісток, коли суглоб втрачає зв'язок з голівкою кістки, і неповне (відбувається невелике усунення одного або кількох суглобових компонентів при частковому збереженні контакту поверхні з голівкою кістки).

Симптоматика патології

Вивих супроводжується характерним звуком внаслідок зміщення кісткової тканини, видимою деформацією суглоба чи стопи, неприродним положенням кістки, різким болем та його посиленням під час спроби руху. Інші симптоми вивиху ступні:

• сильний набряк навколо травмованого суглоба
• почервоніння та підвищення температури шкіри у місці травми
• неможливість повністю спиратися на травмовану ногу
• поява гематоми в районі травми внаслідок розриву дрібних кровоносних судин
• оніміння і поколювання, викликане ушкодженням нервових закінчень
• зниження чутливості
• напруга в ахілловому сухожиллі
• судоми у м'язах через порушення кровообігу
• нестійкість та слабкість стопи при спробі стояти чи ходити
• викривлення форми гомілкостопа або дистального відділу стопи

Ці ознаки найбільш характерні для вивихів, проте вони виникають і при тріщинах, кісткових переломах, розтягуванні зв'язок та сухожилля. Тільки точна постановка діагнозу ортопед-травматолог дозволить підібрати адекватне лікування.

Чому трапляються вивихи стопи

Таку патологію можуть викликати зовнішні фактори чи специфічні внутрішні стани організму:

• травми (падіння, удари, різкі рухи, неправильне приземлення після стрибків, інші травматичні ситуації, характерні для активних занять спортом чи дорожньо-транспортних пригод)
• перенапруга через часті та тривалі фізичні навантаження
• анатомічна та фізіологічна схильність (слабкість м'язів та зв'язок через недостатню фізичну активність або вроджену природу, нестійкість гомілковостопного суглоба як наслідок минулих травм або особливості анатомії)
• носіння незручного, неправильно підібраного взуття, особливо на високих підборах
• патологічні стани (остеоартрит, ревматоїдний артрит та інші захворювання суглобів, остеопороз, інфекційні запалення)
• вікові зміни суглобово-зв'язувального апарату
• різкі раптові повороти або обертання ступні

Травмування нерідко відбувається у побутових та виробничих умовах, при заняттях спортом. Розуміння причин травм дозволяє їх уникнути.

Перша допомога при вивиху стопи

При підозрі на таку патологію необхідно:

• припинити будь-який рух пошкодженої ноги
• зафіксувати її в тому положенні, в якому вона знаходиться, не намагаючись вправляти вивих самостійно
• обгорнути лід будь-якою тканиною і прикласти до травмованого місця на 20 хвилин, що сприяє зменшенню набряклості та болю. Слід повторювати процедуру кожні дві години протягом однієї чи двох діб.
• тримати ногу в піднесеному положенні вище за рівень серця, що допоможе зменшити набряклість
• приймати знеболювальні засоби (ібупрофен, парацетамол)
• уникати навантаження на травмовану ногу
• терміново звернутися за професійною медичною допомогою до лікаря або до травмпункту

Не слід намагатися вправляти підвивих самостійно, оскільки це може призвести до додаткового пошкодження. Досвідчений травматолог у Києві надасть своєчасну медичну допомогу, проведе точну діагностику, призначить ефективне лікування для повного одужання.

Як діагностується вивих стопи

Діагностика патології складається з кількох етапів:

1. Збір анамнезу пацієнта для з'ясування обставин травми, характеру больових відчуттів, наявності попереднього травмування та захворювань, які можуть вплинути на стан суглобів та кісток
2. Клінічний огляд пошкодженої ділянки з пальпацією для визначення болю, набряку, незвичайного руху та клацань при цьому
3. Рентгенографія – основний інструментальний діагностичний метод, який дозволяє визначити зміщення кісток та наявність переломів
4. Комп'ютерна або магнітно-резонансна томографія, яка призначається лікарем у складних клінічних ситуаціях, якщо вивих комбінується з переломом. Пошарове обстеження стопи дає можливість досліджувати м'які тканини, діагностувати ушкодження м'язів, сухожиль та зв'язок.

Важливо диференціювати вивихи від переломів, розтягувань та розривів зв'язкового апарату, подагри чи інших запальних захворювань суглобів, інфекції.

Як лікувати вивихи стопи

Лікувальна тактика розробляється лікарем з урахуванням тяжкості та локалізації травми, наявності супутніх ушкоджень. Основні етапи терапії:

1. Вправлення вивиху вручну при закритій травмі шляхом повернення кістки у правильне положення. Процедура проводиться під місцевою чи загальною анестезією. У складних випадках, коли закрите вправлення неможливе або за наявності додаткових пошкоджень, буде потрібна операція
2. Накладання гіпсової лангети, коли контрольний рентгенівський знімок підтвердив успішне вправлення. Вона фіксує ногу в стані нерухомості з метою запобігти повторному зміщенню кістки
3. Медикаментозна терапія знеболювальними та протизапальними препаратами

Кругова пов'язка з метою надійної іммобілізації накладається через кілька діб після зникнення травматичного набряку. Протягом усього іммобілізаційного періоду (2-3 місяці) рекомендується використовувати милиці з метою обмеження фізичної активності, уникнення навантаження на травмовану ногу.

Відновлення після вивиху стопи

Відновлювальний період складається з кількох фаз:

• початкової, тривалістю від двох до шести тижнів. У цей час пацієнту поступово знімають гіпс, лікар призначає легкі вправи для відновлення суглобової рухливості, такі як кругові рухи стопи, розтяжка та фізіотерапевтичні процедури.
• середньої стадії, що триває від 6 до 12 тижнів. Показано поступове збільшення інтенсивності вправ для зміцнення м'язів стопи та щиколотки, балансу та координації рухів. Призначається масаж з метою покращення кровообігу, зняття м'язової напруги, а також мануальної терапії.
• повного одужання (з 12 тижнів та більше). У цей період відбувається поступове повернення до повсякденної активності, помірних спортивних занять. На цьому етапі важливо дотримуватися рекомендацій лікаря, уникаючи перевантажень. Регулярні сеанси фізіотерапевтичних процедур та самостійні вправи покращують досягнуті результати

Для успішного відновлення важливе збалансоване харчування, збагачене достатньою кількістю білків, вітамінів і мінералів, регулярне відвідування лікаря для контролю відновлювального процесу та своєчасної корекції реабілітаційного плану.

Профілактичні заходи щодо недопущення вивихів стопи

З метою профілактики травмування опорно-рухового апарату рекомендується:

• зміцнювати м'язи та зв'язки за допомогою спеціальних вправ та регулярних розтяжок
• носити зручне взуття, що підтримує зведення ступні та гомілковостопного суглоба
• проводити м'язову розминку перед будь-якою фізичною активністю та затримку після тренування
• поступово збільшувати інтенсивність і тривалість фізичного навантаження, щоб уникнути перенапруги зв'язок і м'язів
• уникати бігу та ходьби по нерівних та слизьких поверхнях
• позбутися надмірної маси тіла

Регулярне відвідування лікаря-ортопеда допоможе своєчасно виявити та вчасно усунути потенційні проблеми опорно-рухового апарату на ранній стадії. У медичному центрі «Меділенд» у Києві працюють досвідчені фахівці, які за допомогою сучасного обладнання успішно діагностують, лікують та за потребою проводять хірургічні втручання не лише у вигляді традиційної операції, а й з використанням малоінвазивних ендоскопічних методів. Ефективне лікування та успішна посттравматична реабілітація забезпечують повне одужання пацієнтів клініки.