Рак жовчного міхура - злоякісна пухлина, має епітеліальне походження. Зустрічається відносно рідко, хоча на частку цього захворювання припадає до 80-95% випадків раку жовчовивідних шляхів і він є п'ятим за поширеністю раком травної системи. Вражає переважно людей віком понад 60 років, жінки хворіють у 3-4 рази частіше, ніж чоловіки.
Рак жовчного міхура має дуже високий потенціал злоякісності. На ранніх стадіях захворювання ніяк себе не проявляє, а його ознаки на УЗД схожі на хронічний холецистит. При цьому пухлина досить швидко поширюється на печінку та блокує печінкову протоку, через що виникає механічна жовтяниця та інші важкі ускладнення. Тому знання клінічних проявів цього захворювання, а також основних принципів його діагностики, лікування та профілактики має велике значення.
Причини розвитку та фактори ризику
Етіологія раку жовчного міхура остаточно не вивчена. Імовірно його виникнення може бути пов'язане зі змінами складу жовчі та тривалим механічним впливом каменів на слизову оболонку органу. Це призводить не тільки до запалення, але й до появи різних патологічних змін у клітинах – гіперпластичних, метапластичних та диспластичних.
Дослідження підтверджують, що одним із ключових причинних факторів є тривала (понад 5 років) жовчнокам'яна хвороба. Множинне каміння та поліпи також збільшують ймовірність розвитку онкозахворювання. Найчастіше рак виникає у пацієнтів із хронічним холециститом, що супроводжується кальцифікацією стінок органу («порцеляновий жовчний міхур»).
Істотними факторами ризику є:
- аномалії розвитку жовчних проток
- синдром Міріззі (рідкісне та тяжке ускладнення жовчнокам'яної хвороби)
- первинний холангіт, що склерозує
- неспецифічний виразковий коліт (НВК)
- хронічні запальні захворювання кишок
Крім цього, важливу роль відіграє спадковий фактор (наявність випадків раку жовчовивідних шляхів у сімейному анамнезі).
Основні симптоми захворювання
До класичних симптомів раку жовчного міхура відносять постійні болі праворуч під ребрами, що віддають у спину, жовтуха, що посилюється, а також диспепсичні явища, такі як:
- непереносність жирної їжі
- відрижка
- нудота та блювання
- проблеми із травленням
На ранніх стадіях захворювання часто протікає безсимптомно або має неспецифічні прояви: слабкість, погіршення апетиту та загальне погіршення самопочуття.
Найчастіше перші серйозні симптоми виникають на фоні ускладнень, таких як гострий холецистит, гнійний холангіт чи механічна жовтяниця. При появі таких ознак, як непрохідність кишківника або пухлина, що пальпується, хвороба зазвичай знаходиться в запущеній стадії. Навіть у разі проведення складної хірургічної операції прогноз для пацієнтів з такими симптомами залишається несприятливим через наявність метастазів у печінці, черевній порожнині та лімфовузлах. Перфорація жовчного міхура практично завжди є наслідком розпаду пухлини та вказує на термінальну стадію хвороби.
Види раку жовчного міхура
За характером перебігу виділяють три форми захворювання:
- дифузно-інфільтративна. Діагностується найчастіше, пухлина інфільтрує печінку, ободову та дванадцятипалу кишку.
- вузлова. Зустрічається рідше, пухлина часто росте у просвіт міхура або позаміхурово
- папілярна. Також діагностується рідко, пухлина являє собою екзофітні папілярні утворення.
У 60% випадків новоутворення розвивається в області дна жовчного міхура, у 30% - у його тілі та у 10% - у шийці. Найбільш сприятливою локалізацією пухлини вважається дно, тому що тут рак довше залишається обмеженим та не поширюється на сусідні органи. Найменш сприятлива локалізація в шийці, де пухлина швидко проростає в протоки та судини, а також вражає печінку та органи підшлункової області, що веде до розвитку механічної жовтяниці та значних ускладнень, які роблять операцію неможливою.
З гістологічного погляду розрізняють такі основні типи раку жовчного міхура:
- Аденокарцинома. Є найбільш поширеним гістологічним типом, що зустрічається у 70-90% випадків. Вона розвивається із залозистих клітин слизової оболонки органу
- Плоскоклітинний рак. Зустрічається рідше – у 10-20% випадків. Розвивається з плоского епітелію, що вистилає жовчний міхур
- Недиференційований (анапластичний) рак. Є найменш поширеним типом, становлячи близько 5% випадків. Характеризується відсутністю диференціювання пухлинних клітин, що робить його одним із найбільш агресивних гістологічних варіантів
Крім цих основних типів, у поодиноких випадках можуть зустрічатися й інші гістологічні варіанти, такі як аденосквамозний рак, папілярний рак та нейроендокринні пухлини.
Визначення гістологічного типу має значення для вибору оптимальної тактики лікування та прогнозу захворювання. Аденокарциноми, як правило, мають більш сприятливий перебіг у порівнянні з плоскоклітинним та недиференційованим раком.
Як діагностують рак жовчного міхура
Лабораторна діагностика включає наступні дослідження:
- Загальний аналіз крові - на ознаки анемії та запалення, що виникає при гнійних ускладненнях або при розвитку непрохідності
- Загальний аналіз сечі – для виявлення ознак жовтяниці та гепаторенального синдрому
- Аналіз калу – для підтвердження механічного характеру жовтяниці
- Аналіз на пухлинні маркери - для виявлення підвищення рівня СА 19-9, СЕА, характерного для раку жовчовивідних шляхів
Інструментальні дослідження
- УЗД - первинний інформативний метод діагностики, що дозволяє виявити такі ознаки раку жовчного міхура, як поліпоподібні новоутворення у його просвіті, деформація стінок, збільшення лімфовузлів, метастази в печінці.
- КТ - допомагає доповнити дані УЗД і чіткіше візуалізувати як саму пухлину, так і ступінь ураження навколишніх тканин.
- МРТ - доповнює дані УЗД та КТ, застосовується для точного стадіювання злоякісного процесу
- Ретроградна ендоскопічна холангіопанкреатографія проводиться при підозрі на механічну жовтяницю, що дозволяє виявити локалізацію та рівень обструкції проток.
Пункційна біопсія жовчного міхура, яка проводиться під контролем УЗД, передбачає одержання зразка пухлини для подальшого гістологічного аналізу. Це необхідно для точного підтвердження діагнозу. Якщо проведення пункційної біопсії неможливе, проводиться лапароскопічна операція, при якій лікар візуалізує пухлину, оцінює ступінь її поширення та бере зразок тканини для дослідження під мікроскопом.
Як лікують рак жовчного міхура
Лікування захворювання вимагає комплексного підходу, що включає операцію та хімієпроменеву терапію. Основний метод — хірургічне втручання, яке виконується або як радикальне лікування, або в рамках паліативної допомоги. Це від стадії захворювання. Метою радикального втручання є повне видалення пухлини, тоді як паліативні процедури використовуються для полегшення симптомів та покращення якості життя пацієнта, особливо за наявності механічної жовтяниці.
Обсяг радикальної операції залежить від ступеня поширення пухлини. Якщо новоутворення локалізується у слизовій оболонці жовчного міхура, достатньо провести холецистектомію. На більш пізніх стадіях може бути необхідним видалення ділянок печінки та лімфовузлів в області гепатодуоденальної зв'язки. Якщо пухлина торкається правої печінкової протоки, проводиться правостороння гемігепатектомія (видалення частки печінки).
В рамках паліативного лікування, щоб відновити відтік жовчі та полегшити симптоми, виконується черезшкірна холангіостомія під контролем УЗД. Хімієтерапія може застосовуватися як у післяопераційному періоді для руйнування ракових клітин, які могли залишитись після хірургічної резекції (ад'ювантна терапія), так і в паліативних цілях.
У випадках, коли операція неможлива (через протипоказання або відмову хворого), призначають паліативну хімієпроменеву терапію. Хімієтерапевтичні препарати підбираються індивідуально для кожного пацієнта. Сучасні методи променевої терапії дозволяють точно опромінювати безпосередньо пухлину та найближчі лімфовузли з мінімальним негативним впливом на здорові органи та тканини.
Скільки живуть з раком жовчного міхура
Прогноз при даному захворюванні несприятливий, оскільки найчастіше на момент постановки діагнозу пухлина виявляється неоперабельною. У половини пацієнтів на цьому етапі вже спостерігаються віддалені метастази. Шанс на довгострокове виживання існує тільки в тих рідкісних випадках, коли новоутворення випадково виявляють при холецистектомії, що виконується через жовчнокам'яну хворобу або калькульозний холецистит, тобто на стадії карциноми in situ. Якщо рак встигає вийти межі стінки органу, 5-річне виживання становить трохи більше ніж 5%.
Профілактика раку жовчного міхура
Наразі ефективних методів профілактики немає. Пацієнти з групи ризику - жінки старше 50 років, а також особи, які мають в анамнезі тривалу жовчнокам'яну хворобу, кісти жовчних проток, хронічний холецистит або синдром поліпозу товстої кишки. Вони мають регулярно проходити профілактичні огляди у лікаря.
Чому варто звертатися до МЦ «Меділенд» у Києві
Багатопрофільний медичний центр «Меділенд» має у своєму розпорядженні все необхідне сучасне обладнання для раннього виявлення та ефективного лікування раку жовчного міхура. Прийом проводять досвідчені лікарі-онкологи, які застосовують сучасні терапевтичні протоколи, що відповідають європейським стандартам. Для кожного пацієнта розробляється індивідуальний план лікування, що враховує особливості його захворювання, загальний стан здоров'я та особисті вподобання. Щоб записатись на консультацію до лікаря, скористайтеся формою зворотного зв'язку або зателефонуйте за номером, що вказаний на сайті.