Лікування пієлонефриту у Києві

Пієлонефрит - запальне захворювання нирок, спричинене бактеріальною інфекцією. Понад 20% населення світу страждають від цієї хвороби, яка за поширеністю посідає друге місце після інфекційних захворювань дихальних шляхів. На її частку припадає більш ніж половина усієї урологічної патології, з неї чверть випадків закінчується переходом гострої форми хвороби у хронічну стадію. Захворюванню піддаються люди будь-якого віку та статі, проте жінки страждають від пієлонефриту в п'ять разів частіше за чоловіків, що пояснюється анатомічними особливостями короткої та широкої уретри. 

Види пієлонефриту

Види хвороби класифікуються залежно від таких критеріїв:

• факторів ризику для пацієнта (первинне захворювання при здоровій сечовидільній системі та вторинне, що виникає як наслідок циститу, сечокам'яної хвороби)
• особливостей перебігу (гостра форма та хронічна стадія)
• прохідності сечоводів (обструктивний вид, що розвивається внаслідок закорковування ниркових мисочок та сечовивідних шляхів, та необструктивний, що формується без структурно-функціональних змін в органах виділення)
• шляхів проникнення бактеріальної інфекції (низхідний тип і висхідний)
• ступеня поширення запального процесу на нирки (односторонній та двосторонній вид)

Гострий пієлонефрит частіше є одностороннім інфекційно-запальним процесом.

Симптоматика захворювання

Ознаки хвороби залежать від її клінічного перебігу, наявності супутньої патології, імунних властивостей організму пацієнта. Гострий пієлонефрит характеризується:

• раптовим початком
• підвищенням температури тіла до 39-40 0 С
• ознобом, лихоманкою, слабкістю
• нудотою, запамороченням, мігренню (при сильній інтоксикації)
• набряклістю обличчя
• порушенням сечовипускання, що супроводжується болем, різзю, печінням в уретрі
• зміною кольору та запаху сечі, яка стає каламутною червоного відтінку через появу в ній крові, що різко і неприємно пахне (може бути не відразу, а на третій-п'ятий день після початку хвороби, коли серозне запалення змінюється гнійним)
• частими позивами до сечовипускання
• болем у попереку праворуч або ліворуч (при односторонній гострій формі) або оперізувальними болями (у разі двостороннього пієлонефриту)

Якщо ускладнення відсутні, затримка сечі та утруднене сечовипускання спостерігаються рідко. За наявності сечокам'яної хвороби, що підвищує ризик бактеріального інфекційно-запального процесу, виділення сечі ураженою ниркою може припинитися, що супроводжується зменшенням її добового обсягу. У такому разі людині терміново потрібна медична допомога. Звернутися до уролога слід і при появі перших симптомів хвороби, оскільки через відсутність своєчасної антибактеріальної терапії захворювання переходить у важковиліковну форму з повторюваними загостреннями.

Хронічний пієлонефрит розвивається поступово і виникає на тлі недолікованої гострої форми хвороби або як первинне захворювання. Часто його симптоми з'являються після перенесеної застуди, переохолодження організму, як наслідок розвитку циститу, коли до запального процесу долучається сечовий міхур. Хронічна стадія характеризується:

• слабкістю та підвищеною стомлюваністю
• тривалою підтримкою субфебрильної температури тіла (37,5 0C)
• набряками кистей та стоп;
• підвищенням артеріального (особливо діастолічного) тиску
• тупим болем у попереку (одностороннім або двостороннім)
• порушенням сечовипускання (дизурією), коли позиви стають рідкісними або, навпаки, надто частими, особливо вночі
• відсутністю апетиту
• зміною кольору, запаху та прозорості сечі

Внаслідок своєчасно проведеної діагностики та вчасно розпочатого комплексного лікування у більшості пацієнтів повністю виліковується гострий пієлонефрит. 

Чому розвивається захворювання

Патологічний процес викликає кілька груп облігатних та факультативних бактерій, таких як стрептококи, стафілококи, кишкова паличка, протей, рідше – мікоплазми, віруси, грибки. Вони потрапляють у нирки або нижніх сечовивідних шляхів, або зі струмом крові з осередку інфекції в інших органах. У людей з високим імунним статусом бактерії проходять через нирки транзитом, не затримуючись у яких, чи вимиваються сечею. Пієлонефрит розвивається внаслідок:

• наявності в організмі джерел хронічної інфекції, причинами якої є карієс, простатит, сальпінгіт, тонзиліт, запалення в черевній порожнині та репродуктивних органах.
• патологічних станів, які порушують процес виведення сечі з нирок, таких як нирковий полікістоз, аденома простати, новоутворення в сечоводах, запалення придатків, вроджені аномалії сечостатевої системи

Затримка виведення сечі внаслідок функціональних порушень створює сприятливі умови для розмноження бактерій, що знижують імунітет, що значно підвищує ризик запальних процесів у нирках. Організм більш схильний до інфікування за наявності таких захворювань, як цукровий діабет, подагра, гіповітаміноз, авітаміноз, хронічна втома, порушення ниркового кровообігу, метаболічний синдром. 

Діагностика пієлонефриту

Оскільки багато пацієнтів мають атиповий характер захворювання, лише за клінічними симптомами неможливо встановити точний діагноз. З метою діагностики хвороби уролог проводить збір анамнезу та огляд пацієнта, після чого призначає:

• загальний аналіз сечі
• аналіз сечі за Нечипоренко з дослідженням осаду під мікроскопом
• біохімію крові з визначенням рівня креатиніну, що є маркером функціонування нирок
• загальний аналіз крові з лейкограмою та ШОЕ
• УЗД нирок, органів малого таза та сечовидільної системи (у тому числі простати у чоловіків)
• рентгеноскопічні дослідження, що дозволяють оцінити прохідність сечоводів та нирковий кровообіг 
• бактеріальний посів крові (на стерильність) та сечі
• цистоскопію
• магнітно-резонансну або комп'ютерну томографію для детального дослідження ниркової паренхіми

Дорослим пацієнтам та дітям із підозрою на пієлонефрит медичний центр «Меділенд» пропонує пройти обстеження з використанням сучасного обладнання. На підставі поставленого діагнозу фахівці розроблять для кожного пацієнта індивідуальну схему лікування.

Можливі ускладнення хвороби

Якщо пієлонефрит не лікувати, захворювання стає хронічним, виникають серйозні ускладнення:

• абсцеси нирок - поява обмежених ділянок гною в нирковій паренхімі
• сепсис, що призводить до шоку
• гнійний пієлонефрит
• нефрогенна артеріальна гіпертензія
• ниркова недостатність
• сечокам'яна хвороба

Інфекція може поширитися на сечоводи та прилеглі органи. 

Лікування та профілактика пієлонефриту

Для лікування хвороби застосовують медикаментозну терапію антибіотиками, спазмолітиками, протизапальними препаратами, а також фітотерапію, дієтотерапію, внутрішньовенні інфузії для зняття інтоксикації. При складанні індивідуальної схеми лікування урологи клініки «Меділенд» в Києві обов'язково враховують причину захворювання. Терапія вважається успішною, коли зникають набряки, нормалізуються показники крові та сечі, артеріального тиску, температура тіла, відтік сечі. 

Профілактика пієлонефриту спрямована на запобігання запальним процесам у нирках і включає:

• дотримання особистої гігієни
• вживання достатньої кількості води для забезпечення нормального функціонування сечовивідних шляхів
• уникнення тривалого затримання сечі для запобігання її застою
• зміцнення імунної системи
• своєчасне лікування хронічних захворювань та вторинних осередків інфекції
• дотримання дієти

Використання сучасних методів діагностики та терапії дозволяє досвідченим урологам МЦ «Меділенд» успішно лікувати пієлонефрит.

Гапєєв Олександр Іванович

Уролог

Дудник Михайло Володимирович

Уролог

Погребняк Іван Юрійович

Уролог, лікар УЗД

Пароконний Ярослав Валентинович

Лікар-уролог, онкохірург

Сичов Юрій Віталійович

Дитячий хірург, дитячий уролог, хірург, хірург-ендокринолог

Запис на прийом