Вивих надколінника - одне з найчастіших порушень функції колінного суглоба. Найчастіше травма спостерігається у молоді до 20 років, жінок. Максимально швидкий огляд у лікаря ортопеда травматолога, розробка індивідуальної стратегії лікування допоможуть уникнути ускладнень, відновити рухову функцію. Фахівці МЦ «Меділенд» використовують передове діагностичне обладнання, європейські протоколи обстеження та терапії, що успішно застосовують інноваційні ендоскопічні технології, металоостеосинтез.
Природа вивиху надколінника
Вивих надколінника є патологічним станом колінної чашки, при якому відбувається її зміщення. Процес супроводжується хворобливими відчуттями, дискомфортом, що призводить до зниження опори, обмеження амплітуди рухів. Первинний гострий вивих виникає спонтанно, причини прямі, непрямі травми (під час занять спортом, у побуті, в невисокому рівні фізичної активності, через різке згинання в падінні, танці, виконання вправ).
Травматичний механізм розвивається у ситуації, коли стопа фіксована, коліно перебуває у трохи зігнутому стані й водночас відбувається внутрішня ротація стегна. Сприяють нестабільності надколінника такі чинники, як дефектне формування виросткового відростка, анатомічні передумови.
Симптоматика ушкоджень при вивиху
У процесі отримання ушкодження можуть відбуватися розщеплення кістково-хрящових фрагментів, ризик збільшення бокового розташування горбкуватості великої мілкової кістки, вальгусна деформація колінного суглоба, високе стояння чашки.
Симптоми вивиху:
- біль в області рухомого з'єднання
- деформація, набряк м'яких тканин у зоні коліна
- обмежений діапазон рухів
- порушення опорності нижньої кінцівки
За клінічним перебігом розрізняють такі типи ушкоджень, як первинний, звичний, дислокований. За рівнем тяжкості - легкий, середній та важкий.
Власенко Максим Анатолійович
Лікар отропед-травматолог вищої категорії, хірург
Волков Олександр Михайлович
Лікар-ортопед, травматолог вищої категорії
Володкін Володимир Леонідович
Ортопед-травматолог
Леонтьєв Петро Васильович
Ортопед-травматолог
Новіков Володимир Володимирович
Ортопед-травматолог вищої категорії
Скібінський Дмитро Ігорович
Лікар ортопед-травматолог
Особливості діагностики вивиху надколінка
Під час консультації ортопед-травматолог уточнює скарги, інформацію про травматичну ситуацію, збирає анамнез. При огляді, пальпації оцінюють стан центрального відділу, проводять тести на якість роботи хрестоподібних зв'язок, інтенсивність больового синдрому у проєкції суглобової щілини, діапазон рухів суглоба. При можливості ортопед-травматолог проводить обстеження також у стані стоячи для уточнення осі нижніх кінцівок, варусної чи вальгусної деформації.
Для оцінки нестабільності надколінника використовуються клінічні обстеження: «тест передчуття» (пальпується внутрішній край чашечки, проводиться спроба її усунення латерально), Bassett's-тест (пальпація ділянки закінчено медіальним надвиростком стегнової кістки).
Додаткові дані можна отримати завдяки інструментальним методам діагностики:
- рентгенограма у двох проєкціях (для виключення травматичної патології кісток)
- МРТ (рекомендується для виявлення пошкоджень внутрішньої опорної зв'язки, хряща, головки чотириголового м'яза стегна)
- КТ (зазвичай призначається за необхідності оперативного втручання для уточнення його обсягу, наявності дисплазії блоку стегнової кістки, остеохондральних аномалій)
- УЗД
- артроскопія (для візуалізації ушкоджень суглобового хряща чашечки, стегна)
У пацієнтів похилого віку травма нерідко поєднується з розривом сухожиль чотириголового м'яза, іноді спостерігається ускладнення у вигляді субхондрального перелому.
Підходи до лікування вивихів
У деяких випадках можливе мимовільне вправлення вивиху, але й тоді часто виникають скарги на біль, набряк у передньому відділі коліна, обмеження рухів. Лікувати його самостійно небезпечно! Перша лікарська допомога спрямована на полегшення болю, запобігання подальшим ушкодженням, важливо знерухомити кінцівку, виключити рух, можна додати холодний компрес.
Після травматичної ситуації потрібно не ігнорувати її та обов'язково без зволікання звернутися до фахівця.
Напрями у лікуванні вивиху:
- Консервативний. Попередньо проводиться усунення вивиху, гіпсова іммобілізація, у туторі до 1 місяця, рекомендується ходьба з додатковою опорою. Підхід ефективний, якщо не виявлено пошкодження хрящового шару, внутрішньосуглобові тіла, масивні м'якоткані порушення внутрішніх структур. Пацієнтам рекомендуються знеболювальні, протизапальні препарати
- Оперативний. Хірургічне втручання (остеотомія горбкуватості великогомілкової кістки, артроскопічний латеральний реліз надколінка, шов Ямамото) призначається при остеохондральних переломах понад 5 мм, виявлення внутрішньосуглобових тіл, повному відриві чотириголового м'яза стегна від місця прикріплення, високому ризику розвитку рецидиву.
Основною метою операції є реконструкція пошкоджених зв'язок для
комплексного відновлення медіального утримувального апарату надколінка. Ходити з милицями з поступово наростальним навантаженням можна вже на другу добу. Перехід до пересування без допоміжної опори при куті згинання коліна до 100-110° повинен бути поступовим, щоб уникнути падінь, додаткового травмування. Шви знімають приблизно за 20 днів.
Рекомендації для успішної реабілітації
Ефективність оперативного лікування багато в чому залежить від якості післяопераційної реабілітації. На всіх етапах рекомендуються фізіотерапія, лікувальна гімнастика (комплекс вправ визначається періодом відновлення, м'язовою силою). Зменшити біль допоможе ортез (бандаж), тейпування.
Для профілактики рекомендовано не допускати травматизму у побуті, на виробництві під час занять спортом. Важливо враховувати, що у 10-40% випадків трапляються рецидиви після первинного вивиху. Лікарі-ортопеди медичного центру «Меділенд» Києві проведуть комплексне обстеження із застосуванням сучасних технологій, визначать точний механізм отримання травми та успішно реалізують індивідуальний план відновлення.
