Пошкодження меніска - одна з найчастіших травм колінного суглоба. Менісковий апарат відповідає за його стабільний стан, розподіл та амортизацію опорного навантаження. Порушення, що виникають після травми, вимагають негайної діагностики та лікування. Досвідчені ортопеди-травматологи МЦ «Меділенд» допоможуть пройти якісне обстеження, визначити точний механізм пошкоджень та розроблять ефективну стратегію відновлення.
Природа травматизації меніска
Меніски - важливі компоненти суглоба. Їх основні функції полягають у пом'якшенні контакту міжсуглобовими поверхнями, стабілізації рухів, рівномірному розподілі осьового навантаження, синовіальної рідини. Пошкодження елемента значно збільшує можливість розвитку дегенеративних змін. За статистикою, вони спостерігаються у 55-84,8% від усіх травм колінного суглоба.
Внутрішньосуглобовий елемент має напівмісячну форму, волокнисто-хрящову будову, складається з колагенових речовин, неколагенових білків, ліпідів, клітинних структур та води. Травматичний розрив супроводжується пошкодженням у зоні радіальних, поздовжніх волокон.
Основні фактори, що спричиняють порушення:
- непряма, комбінована травма (під час занять спортом, при силових навантаженнях) - розрив зі зміщенням або без нього
- патологічні зміни хрящової тканини
Залежно від області, яка ушкоджується, виділяють травми в «червоній зоні» (на місці прикріплення до капсули суглоба), «червоно-білої» (зберігається кровопостачання у периферичній частині, а в центральній немає), в «білій» (кровопостачання відсутнє).
Висока частота уражень пов'язана з анатомо-функціональними особливостями внутрішньосуглобового елемента.
Симптоматика та види ушкоджень меніска
При пошкодженні меніска виникають біль, набряк, обмеження амплітуди рухів, періодично формується відчуття нестабільності суглоба, відбувається скупчення крові в порожнині рухомої сполуки, з'являється випіт. У момент травми може виникати відчуття «клацання» по передньо-внутрішній поверхні коліна. Найчастіше страждає задній або передній ріг внутрішнього (медіального) меніска, спостерігаються ізольовані пошкодження. За площиною розриву розрізняють такі види порушень, як вертикальні поздовжні, клаптеві, дегенеративні, поперечні, горизонтальні.
Больові відчуття не завжди знаходять сильну інтенсивність. Іноді дискомфорт наростає поступово, пропорційно до збільшення випоту в колінному суглобі.
Механізм ушкодження при фізичній активності, тренуваннях проявляється в момент приземлення на випрямлені ноги, форсованого розгинання гомілки, удару в ділянку її верхньої третини.
Власенко Максим Анатолійович
Лікар отропед-травматолог вищої категорії, хірург
Волков Олександр Михайлович
Лікар-ортопед, травматолог вищої категорії
Володкін Володимир Леонідович
Ортопед-травматолог
Леонтьєв Петро Васильович
Ортопед-травматолог
Новіков Володимир Володимирович
Ортопед-травматолог вищої категорії
Скібінський Дмитро Ігорович
Лікар ортопед-травматолог
Як відбувається діагностика травми меніска
На прийомі спеціаліст проводить огляд, пальпацію, аналізує скарги пацієнта, визначає механізм травми. Під час фізикального обстеження перевіряються симптоми «блокади», Байкова, локальної пальпаторної хворобливості у проєкції травмованої чашечки та ін. За потреби проводяться мануальні тести.
Ушкодження менісків можна розділити на 2 групи:
- гострі (супроводжуються характерним механізмом травми, значним обмеженням фізичної діяльності, найчастіше травмується медіальний меніск)
- дегенеративні (при діагностиці фіксуються зміни безхарактерного анамнезу у пацієнтів старше 35 років)
Найбільш частою ознакою розриву є розщеплення меніска в проєкції тіні або дефект його тканини у місці нормального розташування.
Інструментальні методи обстеження:
- рентгенографія у двох проєкціях (дозволяє виключити ймовірність перелому, побічно оцінити стан хряща)
- УЗД (дає змогу ефективно візуалізувати структуру суглоба, перевірити наявність об'ємних утворень)
- МРТ (є одним з основних методів, що показує більше ніж 90% випадків ушкоджень меніска)
- лікувально-діагностична артроскопія
Під час проведення магнітно-резонансної томографії ефективно визначаються стадії ушкодження меніска: 0 - норма, І - формування осередкового сигналу, який не досягає поверхні структури, II - поява лінійного сигналу, III - маркер підвищеної інтенсивності, досягає поверхні внутрішньосуглобового елемента.
За показаннями можуть бути призначені дослідження зразка крові (визначення групи, резус-фактора, рівня глюкози, часу згортання, біохімічний тест), ЕКГ, КТ колінного суглоба. У деяких випадках потрібна консультація профільного фахівця - ревматолога. Госпіталізація показана при блокаді рухомого з'єднання, свіжий розрив.
Особливості лікування ушкоджень меніска
Збереження цілісності меніска забезпечує стабілізацію рухів, рівномірний розподіл осьового навантаження.
Підходи до лікування:
- консервативний (ефективний лише при незначних ушкодженнях: обмеження фізичних навантажень, проходження курсу фізіотерапії, приймання нестероїдних протизапальних ліків, лікувальна фізкультура для зміцнення чотириголового м'яза стегна)
- неоперативний (прокол суглоба з евакуацією крові, що накопичилася, застосовується в гострому періоді)
- оперативний (рекомендований при наявності блокади суглоб - артроскопічна меніскектомія, резекція, накладення шва, проведення пластики, парціальна резекція медіального або латерального меніска, артроскопічна вапоризація. Головна мета операції полягає в усуненні блокади, відновленні цілісності меніска та зниження травматизації внутрішньосуглобового хряща)
Під час резекції (частинами, єдиним блоком, комбінування двох технік) видаляються нестабільні пошкоджені зони, області дегенеративних змін.
Середній термін загоєння меніска становить приблизно 1 місяць. При проведенні зшивання відбуваються освіження зони розриву та його відновлення. Рани ушиваються шар за шаром наглухо. Після оперативного втручання такого типу накладається асептична пов'язка, проводиться іммобілізація кінцівки.
Період відновлення: про що важливо знати
На етапі реабілітації позитивний ефект мають такі процедури, як виконання лікувальної гімнастики, фізіотерапія. Види та обсяг заходів, їх тривалість визначає тільки лікар.
Найважливіші поради для післяопераційного періоду:
- після меніскектомії - знаходження кінцівки у піднесеному положенні, застосування холодних компресів перші 48 годин після втручання, не допускати згинання коліна більш як 90 градусів, для профілактики інфекційного запалення призначаються антибіотики.
- після виконання шва меніска - іммобілізація в ортезі протягом трьох тижнів, ходьба без навантаження на кінцівку (на милицях) перший місяць, повна дозволена тільки через 6.
Після резекції спортивні тренування можна відновлювати не раніше ніж через 3-4 тижні, після шва - через 7-8. Повна працездатність повертається в середньому після 1-2 місяців.
Ортопеди-травматологи МЦ «Меділенд» у Києві допоможуть пройти кваліфіковане обстеження, встановлять точну причину порушення та забезпечать максимально швидке повернення звичної активності. Для діагностичних процедур, оперативних втручань застосовуються передові медичні методики та технології.
Профілактика ушкоджень меніска полягає в попередженні побутового, спортивного травматизму, своєчасне звернення до профільного фахівця.
