Лікування тунельного синдрому в МЦ «Меділенд» у Києві

Тунельним синдромом називається стан, що виникає внаслідок тривалого здавлення серединного нерва, що проходить у зап'ястному (карпальному) каналі. Захворювання зазвичай вражає керівну руку, яка регулярно перевантажується при виконанні дій, що повторюються.

Синдром зап'ясткового каналу зустрічається приблизно у 50 із 1000 осіб. Захворювання може виникнути у людей будь-якого віку, але найчастіше діагностується після 50 років. Жінки зазвичай хворіють частіше, ніж чоловіки.

Симптоми тунельного синдрому можуть суттєво знижувати якість життя, обмежуючи можливість людини виконувати професійні чи повсякденні дії. На щастя, сучасна медицина пропонує ефективні методи, що дозволяють впоратися із цим захворюванням. Досвідчені лікарі МЦ «Меділенд» у Києві проведуть комплексну діагностику, щоб визначити точні причини неприємних симптомів, та розроблять індивідуальний терапевтичний план. 

Причини тунельного синдрому

Синдром карпального каналу виникає внаслідок хронічного тиску на серединний нерв у його проходження через зап'ястний канал. Це відносно вузький анатомічний простір, розташований на внутрішній стороні променево-зап'ясткового суглоба. Він з обох боків обмежений кістками зап'ястя, а з боку долоні – смужкою фіброзної тканини, яка називається утримувачем згиначів кисті.  

Через зап'ястковий канал проходять вісім сухожиль м'язів-згиначів пальців, сухожилля довгого згинача великого пальця та серединний нерв. Якщо одна зі структур запалюється та набрякає, відбувається затискання нерва, що призводить до появи неприємних симптомів.

До найпоширеніших причин розвитку тунельного синдрому належать:

• ревматичні захворювання - ревматоїдний артрит, системний склероз, поліміозит, дегенеративні захворювання суглобів, ревматична поліміалгія, подагра чи псевдоподагра
• ендокринні розлади - цукровий діабет, гіпотиреоз, акромегалія
• деякі інфекційні розлади, такі як туберкульоз
• професійні захворювання та травми
• інші захворювання та стани - ганглій кисті, гематоми, ліпоми, остеоми, амілоїдоз, переломи кісток, аномалії розвитку м'язів

Дуже часто синдром зап'ясткового каналу пов'язаний з повторюваними, монотонними рухами пальців і зап'ястя, наприклад, при роботі на комп'ютері, використанні комп'ютерної миші, їзді на велосипеді, грі на музичних інструментах. Тому захворювання часто зустрічається у людей певних професій – кухарів, айтішників, секретарів, музикантів. Іноді карпальний синдром виникає під час вагітності через набряк зап'ястя.

Симптоми тунельного синдрому

Найбільш поширеними симптомами захворювання є:

• оніміння, поколювання та біль у кисті
• відчуття пронизливого, схожого на удар струмом болю у великому, вказівному та середньому пальцях
• неможливість стиснути долоню в кулак

Пацієнти з тунельним синдромом нерідко мають труднощі з точними рухами ураженої кисті, відчувають у ній слабкість. Іноді предмети випадають із рук. Біль і оніміння призводять до того, що людина не в змозі працювати на комп'ютері, писати, виконувати роботу по дому. 

Симптоми погіршуються вночі. Неприємні відчуття часто змушують хворого прокидатися і струшувати рукою, що приносить полегшення. Стан посилюють дії, які вимагають повторюваних рухів кистю або підняття руки, наприклад, утримування телефону або керування автомобілем. На початковому етапі симптоми з'являються лише періодично, але згодом стають незмінними.

Діагностика тунельного синдрому

На первинному прийомі лікар розпитає про симптоми, їх тривалість, а також час і умови появи. Важливо розповісти лікареві про наявні захворювання, перенесені травми та всі ліки. Далі проводиться фізичний огляд. Невролог оцінить стан м'язів руки та перевірить рефлекси. Додатково можуть бути призначені:

• Електроміографічне дослідження. Проводиться для електрофізіологічної оцінки ушкодження серединного нерва
• УЗД. Дозволяє візуалізувати м'які тканини всередині зап'ясткового каналу та зміни, що відбулися у серединному нерві. Поширеною проблемою, яку можна виявити за допомогою УЗД, є, наприклад, ганглій зап'ястя, який може чинити тиск на серединний нерв та викликати дискомфорт
• Рентген. При обмеженні рухів зап'ястя рентген проводиться для того, щоб виявити можливі зміни кісток.

У складних випадках додатково може бути проведена магнітно-резонансна томографія, що дозволяє отримати детальні зображення м'яких тканин.

Лікування синдрому зап'ясткового каналу

Метод лікування підбирається залежно від тривалості та ступеня розвитку захворювання. Пацієнтам з легкою та помірною симптоматикою рекомендується консервативна терапія, яка призводить до покращення протягом 2-6 тижнів, а найкращі результати спостерігаються приблизно через 3 місяці. Вона включає накладання корсетів на зап'ястя, ін'єкції глюкокортикостероїдів (іноді пероральний прийом), фізіотерапію, ультразвукову терапію.

За відсутності покращення проводять хірургічну операцію для усунення причин зміни – тиску на серединний нерв. Таке лікування приносить довгострокові та гарні результати у 70-90% випадків.

Є два винятки, за яких операція на зап'ястному каналі не проводиться. По-перше, коли синдром зап'ясткового каналу з'являється під час вагітності – якщо дочекатися пологів, симптоми захворювання найчастіше проходять самостійно. Іншим винятком є ​​ситуація, коли тунельний синдром виникає на тлі гіпотиреозу. Після призначення правильного лікування щитоподібної залози біль та оніміння в руці зникають.

Хірургічне лікування тунельного синдрому

Операцію найчастіше виконують класичним способом, коли лікар отримує доступ до карпального каналу через розріз шкіри. Іноді хірургічне втручання проводиться ендоскопічним шляхом. В цьому випадку в шкірі роблять невеликий прокол, через який вводять ендоскоп та мініатюрні хірургічні інструменти. Перевагою такого підходу є відсутність помітних шрамів та швидке відновлення пацієнта. При будь-якому варіанті мета лікування полягає у збільшенні обсягу зап'ясткового каналу та декомпресія серединного нерва. Найчастіше операцію проводять під місцевою анестезією. 

У більшості пацієнтів симптоми покращуються після операції, але одужання може бути поступовим. У середньому хват і сила хвата відновлюються через 2 місяці. Повна реабілітація може тривати до року. Якщо значний біль та слабкість зберігаються протягом 2 місяців після операції, лікар порекомендує фізіотерапію. 

При тривалому синдромі зап'ясткового каналу з вираженою втратою чутливості та атрофією м'язів підвищення великого пальця відновлення займає більше часу і може бути неповним. Тому з появою симптомів тунельного синдрому дуже важливо своєчасно звернутися за професійною медичною допомогою. 

Профілактика синдрому зап'ясткового каналу

Основою профілактики тунельного синдрому є максимальне обмеження навантаження на зап'ястя. Лікарі рекомендують:

• уникати монотонної, тривалої діяльності, що передбачає надмірне навантаження на зап'ястя
• організовувати короткі та часті перерви у роботі
• періодично робити розтяжку м'язів рук
• уникати травм
• контролювати поставу (неправильна постава – одна з причин болів у кінцівках)
• уникати переохолодження
• не допускати перевантаження зап'ястя при використанні ручних інструментів

Джерелом болю та дискомфорту в області зап'ястя при багатогодинній щоденній роботі за комп'ютером може бути незручний стілець, письмовий стіл, комп'ютерна миша або клавіатура. Щоб уникнути ускладнень синдрому зап'ясткового каналу необхідно забезпечити ергономіку свого робочого місця.

Дзюба Олександр Миколайович

Невропатолог, доктор медичних наук, професор

Терещенко Інна Валентинівна

Лікар-невролог

Кисла Інна Володимирівна

Лікар-невролог

Чому варто звертатися до МЦ «Меділенд» у Києві?

Лікарі МЦ «Меділенд» використовують сучасні методи лікування тунельного синдрому, включаючи консервативну терапію (фізіотерапію, застосування медикаментозних препаратів), а також при необхідності хірургічне втручання. Великий досвід наших фахівців та застосування передових терапевтичних протоколів дозволяють їм досягати оптимальних результатів. Щоб уточнити ціну лікування та записатися на консультацію лікаря-невролога до медичного центру «Меділенд», заповніть форму зворотного зв'язку або зателефонуйте за номером, що вказаний на сайті.