Епілепсія - це хронічне неврологічне захворювання, що характеризується нападами, що повторюються, викликаними аномальним збудженням нейронів головного мозку. Припадки можуть проявлятися різними способами, такими як втрата свідомості, мимовільні рухи, зміна сприйняття, втрата контролю над функціями кишківника або сечового міхура. Епілептичні напади є результатом надмірної електричної активності клітин мозку, що виникає в різних ділянках як у вигляді незначних провалів пам'яті або спазмів м'язів, так і у формі важких і тривалих конвульсій. В Україні близько 100 тисяч людей страждають на це захворювання. Лікування епілепсії у Києві успішно проводиться досвідченими неврологами МЦ «Меділенд» із застосуванням сучасних методів доказової медицини.
Причини виникнення епілепсії
Згідно зі статистикою, у країнах з низьким та середнім рівнем доходу хвороба зустрічається втричі частіше: там мешкає 80% від загальної кількості епілептиків. Епілепсія є однією з поширених неврологічних хвороб у світі, на неї страждають понад п'ятдесят мільйонів дорослих. У половині випадків не вдається з'ясувати причину захворювання. Серед виявлених етіологічних факторів найпоширеніші:
- спадкова схильність
- пухлина мозку
- черепно-мозкова травма
- інсульт, що обмежує надходження кисню до мозку
- інфекційні хвороби головного мозку, такі як менінгіт, енцефаліт, нейроцистицеркоз
- уроджені мозкові дефекти
- вади розвитку мозку, спричинені генетичними порушеннями
- деякі спадкові синдроми.
Частина їх пов'язані з наявністю епілепсії в пацієнта. Головними причинами хвороби названо індивідуальну спадкову схильність (майже половина всіх епілептичних нападів відбувається у пацієнтів, які мають родичів-епілептиків) та періодична, надмірна нейронна активність з локальними або генералізованими електричними змінами в головному мозку. Дуже важливо, щоб невролог правильно діагностував патологію та визначив точну причину розвитку симптомів.
Дзюба Олександр Миколайович
Невропатолог, доктор медичних наук, професор
Терещенко Інна Валентинівна
Лікар-невролог
Кисла Інна Володимирівна
Лікар-невролог
Види епілепсії
Раптові високовольтні спалахи в групі нейронів формують епілептичний осередок, що накопичує синхронний розряд. Якщо він поширюється на обидві півкулі головного мозку, виникають генералізовані напади (судомні та без судом). Вони можуть виявлятися як генералізовані тоніко-клонічні напади, абсанси (короткочасні втрати свідомості без судом), міоклонічні судоми (різкі судомні скорочення м'язів). Якщо електричний розряд не поширюється на весь мозок, напад має локальний характер — це парціальна (фокальна) форма хвороби, що виявляється у зміні відчуттів, настрою, рухів, сприйняття навколишнього світу. Характеристики епізодів парціальної епілепсії можуть бути унікальними для кожної людини та потребують індивідуального підходу до лікування.
Розрізняють просту та складну форми хвороби. У першому випадку свідомість не порушується за наявності моторних, вегетативних та інших проявів, а в другому відбувається його втрата. Крім того, напади можуть бути епізодичними та тривалими, затяжними, що йдуть один за одним. Прості часткові судоми виявляються як мігрені, деформації зору, зміни поведінки, а комплексні — недієздатністю чи дивними автоматичними рухами. Розрізняють також ідіопатичну (причину не знайдено) та симптоматичну епілепсію, що виникає на тлі:
- гострого порушення мозкового кровообігу
- менінгіту та енцефаліту
- пухлини головного мозку
- внутрішніх інтоксикацій (ниркових та печінкових захворювань, уремії, еклампсії)
- зовнішніх факторів (хронічного алкоголізму, прийому барбітуратів, отруєння ртуттю)
Невизначені епілептичні напади проявляються жуванням, ритмічними очними рухами.
Основні симптоми епілепсії
Перед початком нападу хвора людина відчуває:
- оніміння язика
- надмірну дратівливість
- запаморочення, загальну слабкість та головні болі
- безсоння
- втрату апетиту.
Генералізовані напади починаються з аури - виникнення мимовільних рухів голови, зорових або слухових галюцинацій, після якої можливі непритомність, падіння, поява судом, пінистих виділень з рота, мимовільного сечовипускання. Після закінчення нападу епілептик не пам'ятає, що з ним сталося, відчуваючи м'язовий та головний біль.
Під час парціальних нападів відбувається скорочення окремих груп м'язів, що супроводжується:
- виникненням судом у строго визначеній ділянці тіла, що триває кілька годин
- мимовільними поворотами голови та тулуба
- короткочасною затримкою мови та її нерозумінням
- втратою зв'язку з реальністю
- раптовим запамороченням
- зоровими чи слуховими галюцинаціями
- прискореним серцебиттям, страхом, підвищеною пітливістю.
Прості парціальні напади тривають зі збереженням свідомості, а складні - з її порушенням.
Діагностика захворювання
З появою перших ознак патології слід звернутися до лікаря-невролога або епілептолога. Діагностичні заходи для людей з підозрою на епілепсію здійснюються в такій послідовності:
- Медичний огляд та збирання анамнезу. Лікар ставить питання пацієнтові про тривалість хвороби, наявність її у близьких родичів, існування попередніх звернень за лікарською допомогою при судомах та їх результатах, а також про симптоми, частоту та характер нападів.
- Призначення електроенцефалографії (ЕЕГ) – головного методу діагностики судомного синдрому, що вимірює електричну активність мозку. У пацієнтів, незалежно від нападів, постійно спостерігаються патологічні зміни ЕЕГ.
- Проведення магнітно-резонансної та комп'ютерної томографії, які дозволяють виявити пухлини, кісти, мальформації судин, місця підвищеної електричної активності головного мозку.
- Призначення лабораторних діагностичних методів: загального та біохімічного аналізів крові та сечі, дослідження вмісту С-реактивного білка, показників роботи нирок та печінки.
Діагностика епілепсії досить складна, іноді потрібен час і застосування серії обстежень для отримання точного уявлення про стан пацієнта. Якщо у вас або ваших близьких існує симптоматика цього захворювання, бажано якомога раніше звернутися до невролога для консультації, подальших рекомендацій.
Методи лікування епілепсії
Ефективне лікування епілепсії передбачає комбінацію медикаментозної терапії, хірургічних методів, стимуляції нерва, що блукає, зміни способу життя із запровадженням кетогенної дієти. Вибір лікувального методу залежить від клінічної картини захворювання, його форми, віку пацієнта, ділянки ураження. Медикаментозна терапія передбачає тривалий прийом протисудомних препаратів строго за графіком для підтримки їхньої концентрації в крові на належному рівні. Їх призначають з урахуванням причини, форми захворювання, механізму поширення нападу. Принцип лікування епілепсії передбачає досягнення максимуму терапевтичної ефективності за мінімум побічних ефектів.
При неможливості контролювати розвиток нападів одним препаратом призначають два і більше лікарських засобів, а якщо припадки важковиліковні, вирішується питання про хірургічне втручання. Оперативне лікування показане, якщо напади спричинені дуже локалізованим ураженням ділянки мозку. Процедура стимуляції черепно-мозкових нервів передбачає імплантацію електродів у мозок для доставки слабких електричних імпульсів у певну ділянку, що контролює напади. Зменшує частоту нападів у деяких пацієнтів введення кетогенної дієти, багатої на жири та збідненої вуглеводами. Повноцінний сон, уникнення стресів, правильне харчування, виключення споживання алкоголю та куріння також можуть допомогти покращити стан.
За наявності своєчасного адекватного лікування прогноз сприятливий. Припинити напади та вилікувати захворювання можливо внаслідок тривалої копіткої роботи лікаря та пацієнта. Фахівці клініки «Меділенд» мають знання, досвід, сучасне обладнання для точної діагностики та лікування недуги. Ціну на медичні послуги можна уточнити у консультанта контакт-центру під час запису на прийом.
