Гнійники (абсцес, фурункул, карбункул, флегмона, гідраденіт) ‒ це запальне захворювання шкіри, з можливим залученням її придатків, м'яких тканин. Виникає внаслідок порушення цілісності (травмування) шкірних покривів і попадання інфекції.
Розрізняють такі види гнійників:
- Абсцес ‒ обмежених запальний процес м'яких тканин з гнійним або гнійно-некротичних вмістом.
- Фурункул ‒ гостре гнійно-некротичне запалення волосяного фолікула або сальної залози з оточуючою сполучною тканиною, що викликається гнійними бактеріями, головним чином золотавим стафілококом.
- Карбункул ‒ гостре запалення декількох, поруч розташованих, волосяних фолікул з утворенням широкого вогнища некрозу на шкірі.
- Флегмона ‒ розвинуте гнійне запалення підшкірної жирової клітковини, на відміну від абсцесу не має чітких меж.
- Гідраденіт ‒ гнійне запалення апокрінових потових залоз. При самостійному лікуванні часто буває множинним, в такому випадку називається "суче вим'я".
Консервативне лікування при гнійних захворюваннях м'яких тканин неможливе. Всі гнійники потребують хірургічного лікування.
Хірургічне лікування гнійників (розтин, дренування, висічення)
Лікування гнійників проводиться лише оперативним методом лікування. Операція полягає в розтині гнійника, відділенні некротичних тканин і адекватному дренуванні порожнини.
Операція виконується під місцевою анестезією, за винятком процесів із залученням підшкірної жирової клітковини і м'язів. В цьому випадку показана короткочасна внутрішньовенна анестезія.
Зазвичай, пацієнти не потребують госпіталізації.
Терміни непрацездатності до 10 днів, що пов'язано з необхідністю перев'язок післяопераційної рани. Післяопераційний період протікає безболісно.
Консервативне лікування
Медикаментозне лікування гнійних захворювань м’яких тканин є доповненням до оперативного лікування. Полягає в антибіотикотерапії, протизапальній терапії і перев'язках післяопераційної рани.
