Хвороба Пейроні, також відома як пейроніт, є станом, який вражає чоловічий репродуктивний орган. Характерною ознакою є утворення ущільнень у тканині пеніса, спричинених розростанням фіброзної тканини. Це призводить до викривлення статевого члена, що може викликати дискомфорт та болючі відчуття під час ерекції. У деяких випадках деформація стає настільки значною, що кут викривлення досягає 60 градусів, роблячи статевий акт скрутним або навіть неможливим.
Причини розвитку патології
Причини виникнення хвороби Пейроні можна поділити на вроджені та набуті.
Набута форма патології найчастіше розвивається через мікротравми та запальні процеси в тканинах статевого члена. Ушкодження провокують появу гематом та зміни структури тканин. Причинами таких наслідків можуть бути:
- надмірний тиск
- необережний сексуальний контакт
- мастурбація
- фізичні навантаження
Природжені фактори включають, наприклад, укорочення уретрального каналу. При цьому спостерігається незначна деформація органу, яка не вимагає лікування, оскільки є анатомічною особливістю.
Додаткові фактори ризику включають:
- хронічні запальні процеси
- захворювання, що супроводжуються фіброзом
- цукровий діабет
- судинні порушення, такі як атеросклероз, гіпертонія чи наслідки інфаркту міокарда
- порушення кровообігу в ділянці статевого члена
- гормональні збої (наприклад, підвищений рівень серотоніну або дисбаланс роботи надниркових залоз та гіпоталамуса)
- куріння, яке погіршує кровообіг і може сприяти розвитку хвороби
Найчастішою причиною захворювання залишається травма, одержана під час сексуальної активності. Вона спричиняє пошкодженню тканин, які з часом можуть призвести до фіброзу.
Хоча хвороба Пейроні може виникнути у будь-якому віці, частіше її діагностують у чоловіків віком понад 40 років.
Симптоматика хвороби
Невелике викривлення статевого члена, яке супроводжується фізичним дискомфортом чи порушенням сексуальної функції, зазвичай є приводом для занепокоєння. Однак при розвитку синдрому Пейроні відбувається суттєва зміна морфології репродуктивного органу.
У нормі під час сексуального збудження відбувається рівномірне кровонаповнення тканин із подальшим збільшенням розмірів. При патологічному процесі цей механізм порушується, що потребує пильної уваги.
Головними симптомами захворювання є:
- Формування патологічних ущільнень. У тканинах з'являються специфічні утворення різної структури — від хрящоподібних включень до щільних осередків кісткоподібних. Їхня локалізація припадає переважно на білкову оболонку статевого члена
- Виражена деформація під час ерекції. Генітальний орган може відхилятися в різних напрямках, що суттєво ускладнює або унеможливлює повноцінну інтимну взаємодію
- Порушення еректильної функції. Захворювання провокує складнощі з ініціацією та підтримкою статевого збудження
- Болісні відчуття. Дискомфорт може проявлятися як у стані спокою, так і під час сексуальної активності, включаючи періоди ерекції.
Ключовою особливістю синдрому стає викривлення статевого члена, що прогресує, яке згодом може посилюватися та призводити до значних функціональних обмежень.
Якщо ви помітили подібні симптоми, важливо своєчасно звернутися до лікаря в МЦ «Меділенд» для проведення діагностики. Раннє виявлення хвороби Пейроні дозволить підібрати найефективніше лікування.
Стадії розвитку захворювання
Недуга розвивається у дві основні стадії. На початковому етапі, званому гострою фазою, пацієнти можуть відчувати біль у статевому члені, помічати зміни його кривини, довжини чи деформації. Ця стадія, як правило, настає на початку захворювання та триває від двох до чотирьох тижнів.
Згодом захворювання перетворюється на хронічну фазу, коли симптоми стають стабільними. На цьому етапі біль зазвичай зникає, а зміни кривини, довжини чи деформації більше не прогресують. Ця стадія зазвичай настає через 3-12 місяців після появи перших симптомів.
Чи небезпечна хвороба Пейроні
Захворювання не загрожує життю, проте може стати причиною сексуального дискомфорту, труднощів у проведенні статевого акту, зменшення довжини статевого члена, болісної ерекції та значних психологічних переживань.
Особливості хірургічного втручання
Необхідність хірургічного втручання визначає фахівець у галузі генітальної хірургії. Якщо захворювання не досягло критичної стадії, лікування може бути обмежене консервативними методами. Однак при наявності ускладнень найбільш результативним рішенням є операція направлена на усунення хвороби Пейроні. Під час процедури хірург видаляє ущільнення та коригує положення статевого члена.
Перед оперативним втручанням пацієнт проходить діагностику та здає низку аналізів, включаючи:
- загальний аналіз сечі
- спермограму
- УЗД органів мошонки
- електрокардіограму
Операція проводиться під загальною анестезією і може тривати від 1 до 6 годин. Реабілітаційний період від одного до двох місяців. У цей час пацієнту рекомендується утримуватися від статевого життя, уникати фізичних навантажень, купання у відкритих водоймах, а також відвідування басейну та сауни.
Після успішного відновлення нормалізуються потенція та ерекція, що дозволяє чоловікові повернутися до повноцінного життя. Фахівці в області оперативної урології допомагають ефективно справлятися із подібними проблемами.
Які ще методи лікування можуть бути
Лікування хвороби Пейроні залежить від вираженості симптомів та впливу захворювання на якість життя пацієнта. Сучасні методи терапії включають як консервативні, так і хірургічні способи усунення патології:
- Ін'єкції в тканини статевого члена. Препарати, що сприяють розчиненню фіброзних бляшок та уповільненню росту патологічної тканини, включають судинорозширювальні засоби та стероїдні гормони.
- Медикаментозна терапія та вітаміни. Використовуються препарати, такі як колхіцин, тамоксифен, а також вітаміни Е та К.
- Хірургічне лікування. Хірургічне видалення фіброзних утворень дає змогу усунути деформацію.
- Корпораплікція. Мінімально інвазивна операція, спрямована на виправлення викривлення члена шляхом ушивання його тканин.
- Корпоропластика. У рамках цієї операції розкривають деформовану білкову оболонку та замінюють уражені ділянки власними тканинами пацієнта або спеціальним імплантом.
- Масаж. Курс масажу сприяє поліпшенню кровообігу та є частиною комплексної терапії. Тривалість становить 2-3 місяці.
- Ударно-хвильова терапія. Ця методика покращує мікроциркуляцію, прискорює обмін речовин, розм'якшує фіброзні ділянки та усуває сольові відкладення.
- Фаллопротезування. Метод застосовується при поєднанні хвороби Пейроні з еректильною дисфункцією.
Вибір методу лікування визначається індивідуально, з урахуванням розмірів та розташування бляшок, а також ступеня викривлення статевого члена.
Для досягнення найкращих результатів важливо враховувати особливості стану пацієнта. Оптимальний підхід підбере лікар-уролог після ретельного обстеження.
МЦ «Меділенд» - ефективне та комфортне лікування
У медичному центрі «Меділенд» надають повний спектр консервативного та хірургічного лікування хвороби Пейроні. Висока кваліфікація фахівців та їх великий досвід допомагають ефективно справлятися навіть із найскладнішими клінічними випадками.
Для діагностики лікар використовує два методи:
- візуальний огляд та пальпація
- УЗД статевого члена для отримання знімка м'яких тканин
Потім уролог підбирає оптимальний курс лікування залежно від стадії розвитку хвороби та загального стану здоров'я пацієнта. Ціна на виправлення патології залежить від анамнезу хвороби та особливості кожного конкретного випадку.
