Патологія щитоподібної залози займає провідну позицію у загальній групі ендокринних захворювань. За статистикою, від них страждає понад 22% мешканців України. Ця проблема торкається жінок майже в 10 разів частіше, ніж чоловіків.
Дуже багато пацієнтів не здогадуються про те, що їхня щитоподібна залоза хвора. В Україні кількість людей, які страждають від таких патологій, становить приблизно 3 мільйони людей. За відсутності своєчасного лікування ендокринні захворювання можуть призвести до серйозних наслідків здоров'я. Щитоподібна залоза виконує особливо важливу роль у вагітних та жінок, що планують вагітність. Тому дуже важливо проходити періодичні обстеження у лікаря-ендокринолога, що дозволить у разі виникнення тривожних проявів своєчасно поставити діагноз і розпочати лікування.
Види та причини хвороб щитоподібної залози
Порушення у роботі щитоподібної залози можуть бути викликані рядом причин. Найбільш поширені з них:
- дефіцит йоду
- генетична схильність
- збій у роботі імунної системи
- запальний процес
- прийом певних лікарських засобів
- стрес та емоційні фактори
Існує безліч видів захворювань щитоподібної залози. Щоб встановити правильний діагноз, лікарю необхідно провести комплексне обстеження.
Ендемічний зоб
Головною причиною захворювання є тривалий дефіцит в організмі йоду – невіддільного компонента, необхідного для синтезу тиреоїдних гормонів. Якщо його недостатньо, тканини щитоподібної залози розростаються, намагаючись компенсувати дефіцит цього важливого елемента. Ендемічний зоб добре піддається лікуванню, якщо розпочати його вчасно. Консультація з лікарем та дотримання рекомендацій щодо збільшення йоду в раціоні є ключовими моментами у підтримці здоров'я щитоподібної залози.
Вузловий зоб
Характеризується формуванням ущільнень у тканині щитоподібної залози, які називають вузлами. Основні причини розвитку – дефіцит йоду, селену, заліза та вітаміну А. Іноді захворювання провокує прийом деяких ліків. Часто вузли не викликають у пацієнтів занепокоєння, але у деяких випадках можуть стати причиною порушення роботи щитоподібної залози. Діагностика включає аналіз рівня тиреоїдних гормонів, за необхідності – пункційну біопсію.
Гіпотиреоз
Стан, спричинений дефіцитом тиреоїдних гормонів. Найбільш поширені симптоми гіпотиреозу – хронічна втома, сонливість, порушення концентрації уваги, перепади настрою.
Гипертиреоз (тиреотоксикоз)
Гіпертиреоз, на відміну від гіпотиреозу, супроводжується надмірною секрецією тиреоїдних гормонів. Можливі причини - аутоімунні захворювання, хвороба Грейвса
Поширені симптоми гіпертиреозу:
- гіперактивність нервової системи
- токсична аденома
- занепокоєння та дратівливість
- підвищена пітливість
- тремтіння рук
Пацієнти часто скаржаться на втрату ваги без видимої причини, хронічну діарею, прискорене серцебиття або м'язову слабкість. У жінок захворювання може призводити до порушень менструального циклу, а у чоловіків – до зниження лібідо.
Симптоми хвороб щитоподібної залози
Симптоматика залежить від типу патології, проте існують ознаки, які повинні викликати тривогу у пацієнта та стати причиною звернення до лікаря. До них належать:
- збільшення щитоподібної залози
- слабкість, втома
- підвищена дратівливість та нервозність
- проблеми з концентрацією уваги
- припливи жару чи почуття холоду
- мимовільне схуднення або набір ваги
- ламкість, випадання волосся
- сухість шкіри свербіж
- нерегулярні менструації у жінок
- набряки в області очей або обличчя
- труднощі при ковтанні
Ці симптоми не обов'язково вказують на розвиток хвороб щитоподібної залози, але потребують консультації спеціаліста.
Як проводиться діагностика?
Як правило, для встановлення діагнозу, лікар призначає:
- аналізи на рівень вільних гормонів fT3, fT4 та ТТГ (тиреотропний гормон)
- обстеження на антитіла (АТ-ТГ та АТ-ТПО) для діагностики аутоімунних захворювань
- УЗД
- тонкоголкова біопсія аспіраційна
Іноді, щоб уточнити діагноз, ендокринолог може рекомендувати пройти додаткові дослідження.
Лікування захворювань щитоподібної залози в МЦ «Меділенд» у Києві
Вибір терапевтичної тактики насамперед залежить від характеру патології. Лікування гіпотиреозу передбачає прийом пероральних препаратів, що містять синтетичні тиреоїдні гормони.
У разі тиреотоксикозу застосовують ліки, що пригнічують секрецію гормонів (тиреостатичні препарати), радіойодтерапію. У ряді випадків призначають оперативне лікування.
При вузловому зобі вибір лікування насамперед залежить від результату біопсії та найчастіше передбачає активне спостереження за змінами щитоподібної залози.
У МЦ «Меділенд» у Києві проводять якісну діагностику та лікування ендокринних захворювань, а також гормональних порушень, які спричиняють надмірну вагу, ожиріння, діабет, менструальну дисфункцію, полікістоз яєчників або гіпертонію.