Гепатоцелюлярна карцинома (GCC) - злоякісна пухлина печінки, що походить з її клітин - гепатоцитів. На частку патології припадає від 80 до 90% первинних ракових пухлин печінки, інші 10% - на рак, що виникає у внутрішньопечінкових та позапечінкових жовчних протоках
Гепатоцелюлярний рак (ГЦР) є третім за смертністю у загальній структурі онкозахворювань. Щорічно від нього помирають 500 тисяч людей при захворюваності на 600 тис. людей на рік. Чоловіки хворіють частіше ніж жінки. Більшість випадків ГЦР пов'язані з цирозом печінки. Захворювання частіше виявляють у пацієнтів віком від 60 років.
Ефективність лікування гепатоцелюлярної карциноми насамперед залежить від того, на якій стадії було виявлено пухлину. Тому важливо проходити регулярні профілактичні огляди, а при появі тривожних ознак необхідно відразу звертатися до лікаря. МЦ «Меділенд» у Києві має у своєму розпорядженні все необхідне для раннього виявлення та ефективного лікування раку печінки.
Ціни на послуги
Причини гепатоцелюлярної карциноми
У зв'язку із захворюваністю на гепатит B або С, зростання числа хворих на цукровий діабет, а також неалкогольний стеатогепатит, епідемію ожиріння, що розвивається, кількість випадків виявлення злоякісної пухлини печінки постійно зростає. Гепатоцелюлярна карцинома, на відміну від інших видів раку, які можуть виникати у раніше здорових органах, розвивається майже виключно у пацієнтів із хронічними хворобами печінки та зазвичай на пізніх стадіях.
До найважливіших відомих факторів, що підвищують ризик розвитку цього захворювання, належать:
- цироз печінки, особливо спричинений інфікуванням вірусами HBV та HCV, а також регулярним вживанням алкоголю
- тривалий прийом гормональних препаратів (контрацептиви, анаболічні стероїди) та спричинені ними аденоми
- вплив харчових продуктів, забруднених афлатоксином В1
- неалкогольна жирова хвороба печінки
- вроджені метаболічні захворювання, такі як гемохроматоз, дефіцит альфа-1-антитрипсину або пізня порфірія.
Ожиріння, діабет, куріння та інфекція вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) також відіграють роль у патогенезі захворювання.
Симптоми гепатоцелюлярної карциноми
На ранньому етапі ГЦР протікає безсимптомно. Прояви хвороби виникають у міру прогресування злоякісного процесу. Іноді розвиток раку посилює наявні симптоми цирозу печінки. Найбільш поширеними ознаками патології є:
- жовтяниця, спричинена тиском ракової пухлини на жовчні протоки
- асцит, що виникає через печінкову недостатність (у тому числі внаслідок зниження вироблення альбуміну)
- біль у верхній частині живота через збільшення паренхіми печінки та тиску на капсулу органу
- печінкова енцефалопатія - синдром, викликаний токсичними речовинами, що виділяються ушкодженими клітинами печінки (проявляється також порушенням циклу сну-неспання, концентрації уваги, просторової орієнтації, а також апатією або гіперактивністю)
- втрата ваги внаслідок зниження вироблення білків
- відсутність апетиту, пов'язана з отруєнням організму токсичними речовинами
При крайових пухлинах можливий крововилив у черевну порожнину. Іноді діагноз «ГЦР» ставиться на основі наявності метастазів, найчастішою локалізацією яких є легені, кістки, черевні лімфатичні вузли та очеревина.
Діагностика гепатоцелюлярного рака
На початковому етапі лікар вивчає історію хвороби, вислуховує скарги пацієнта, оцінює фактори ризику. Далі проводиться УЗД печінки. Воно допомагає виявити новоутворення, але не дає про нього повної інформації. Тому для встановлення діагнозу часто призначаються додаткові візуалізують дослідження. Гепатоцелюлярна карцинома - один із небагатьох видів раку, який можна діагностувати лише на основі медичної візуалізації. Найчастіше для цієї мети застосовують комп'ютерну чи магнітно-резонансну томографію.
У деяких випадках виконують біопсію печінки. У ході процедури лікар бере невеликий зразок пухлини для гістологічного аналізу. Дослідження тканини під мікроскопом дозволяє виявити атипові клітини та остаточно підтвердити діагноз «ГЦР».
Лікування гепатоцелюлярної карциноми
В цей час існує широкий спектр методів лікування раку печінки. Вибір терапевтичної тактики залежить від розміру, стадії та локалізації пухлини.
Хірургічне лікування
При гепатоцелюлярній карциномі у пацієнтів без цирозу проводять резекцію частини печінки, яка містить ракову пухлину. Орган має бути функціонально нормальним, без ознак портальної гіпертензії. Для правильного функціонування необхідно, щоб після операції залишилося понад 30% паренхіми печінки. Якщо це неможливо, спочатку виконується емболізація відповідної гілки печінкової вени. Стандартно операція проводиться у відкритий спосіб, але останнім часом все більше лікарів застосовують лапароскопічний підхід.
Термічна абляція гепатоцелюлярної карциноми
Ракову пухлину руйнують за допомогою теплової енергії, що генерується радіохвилями. Радіочастотне випромінювання доставляється в патологічне джерело шляхом введення електрода під контролем УЗД або КТ. Нагрівання ракової тканини навколо електрода до дуже високої температури призводить до її ефективного руйнування. Метод застосовується для лікування новоутворень печінки, розмір яких не перевищує 5 см у діаметрі.
Трансартеріальна хімієемболізація гепатоцелюлярної карциноми
Якщо хірургічна операція або термоабляція неможливі (наприклад, через надто велику кількість пухлинних уражень), можна провести емболізацію печінкової артерії. Суть методу полягає у блокуванні судини, що кровопостачає пухлину. Одночасно з емболізуючим розчином внутрішньоартеріально вводять хіміотерапевтичні препарати. Операцію проводять за допомогою судинного доступу через стегнову артерію. Результативність методики обумовлена синергічним протираковим ефектом, який поєднує блокування кровопостачання пухлини та дію цитотоксичних препаратів.
Радіоемболізація гепатоцелюлярної карциноми
Цей метод лікування схожий на хімієемболізацію. Різниця полягає в тому, що разом з емболізувальним розчином до артерії вводяться частинки йоду або мікросфери, мічені радіоактивним ізотопом ітрію. По суті проводиться селективна внутрішня променева терапія.
Неозворотна електропорація гепатоцелюлярної карциноми
Методика передбачає локальне застосування мікросекундних імпульсів змінного електричного поля. Це викликає незворотне відкриття пір клітинної мембрани ракових клітин, що призводить до їх руйнування. Завдяки відсутності ушкоджувального термічного впливу такий метод може бути використаний у тих випадках, коли термоабляцію застосувати неможливо (наприклад, при пухлинах, прилеглих до великих кровоносних та жовчних судин).
Імунна терапія
Імунотерапія є одним з основних методів лікування раку печінки на пізній стадії. У нормі імунна система не атакує здорові клітини організму завдяки дії спеціальних білків, які знаходяться на поверхні лімфоцитів. Ракові клітини використовують цей механізм для того, щоб зникнути від імунної системи. Нещодавно були розроблені препарати, які називаються інгібіторами контрольних точок. Вони допомагають подолати толерантність імунної системи до ракових клітин та стимулювати її на боротьбу зі злоякісним процесом. Таким чином, імунотерапія дозволяє контролювати захворювання шляхом активізації власних захисних сил організму пацієнта.
Цільова терапія
Оскільки хімієтерапія недостатньо ефективна при лікуванні гепатоцелюлярної карциноми, останніми роками ведеться пошук нових методів лікування. Одним із перспективних напрямів у цій галузі є таргетна терапія. Вона вже встигла довести свою результативність у лікуванні метастатичного раку печінки. Таргетні препарати спрямовані на певні зміни, властиві тільки раковим клітинам, тому діють вибірково і мають меншу кількість побічних ефектів, ніж стандартна хімієтерапія.
В цей час для лікування гепатоцелюлярної карциноми використовують дві групи ліків таргентів. Перша називається інгібіторами кінази. Ці препарати блокують певні білки, які контролюють процеси поділу та зростання ракових клітин. Друга група – моноклональні антитіла – впливає на здатність пухлини утворювати нові кровоносні судини, які необхідні їй для харчування та росту. Цей процес називається ангіогенезом, а препарати – інгібіторами ангіогенезу.
Трансплантація печінки
Це радикальний метод лікування раку печінки. Його суть полягає у повному видаленні пухлини та залишкового органу, який може стати джерелом нових злоякісних осередків
Хімієтерапія та променева терапія
Системна хімієтерапія має обмежений ефект при гепатоцелюлярній карциномі. Печінка – один із найбільш радіочутливих органів. Тому зовнішня радіотерапія при ГЦР застосовується рідко.
Профілактика гепатоцелюлярної карциноми
Профілактика завжди є найефективнішим захистом від хвороб. Тому, щоб уникнути розвитку гепатоцелюлярної карциноми, рекомендується дотримуватися здорової дієти, обмежити вживання алкоголю та підтримувати нормальну масу тіла.
Один із факторів ризику розвитку раку – цироз печінки, спричинений гепатитом В. Тому вакцинація проти ВГВ є одним із методів попередження ГЦР. Хворим на цироз, хронічний гепатит і гемохроматоз рекомендується проходити контрольне ультразвукове дослідження кожні 6 місяців.
Бугайцов Сергій Георгійович
Лікар-мамолог, онкомамолог, онкохірург, д.мед.наук, професор
Гірагосова Ліна Миколаївна
Лікар-онкогінеколог, гінеколог вищої кваліфікаційної категорії
Гірагосов Євген Юрійович
Лікар-онколог, онкодерматолог, онкохірург вищої кваліфікаційної категорії
Дичаковський Євгеній Валентинович
Лікар-онкогінеколог, хірург
Кухарчук Вадим Васильович
Лікар-гінеколог, акушер-гінеколог
Пароконний Ярослав Валентинович
Лікар-уролог, онкохірург
Скрипничук Іван Васильович
Лікар-онколог
Савчук Леонід Васильович
Лікар-отоларинголог, ЛОР-онколог вищої категорії, дитячий ЛОР
Ткаченко Федот Генадійович
Лікар-проктолог, хірург вищої категорії, онкохірург
Шестак Геннадій Петрович
Лікар-гематолог вищої категорії, онкогематолог
Чому варто звертатися до МЦ «Меділенд» у Києві
«Меділенд» є великим багатопрофільним центром, тому має всі необхідні ресурси для ефективного лікування широкого спектра онкозахворювань, включаючи рак печінки. Прийом проводять досвідчені клінічні онкологи. Для кожного пацієнта підбирається індивідуальна схема лікування, що враховує характер його захворювання та загальний стан здоров'я. Щоб отримати консультацію лікаря, заповніть форму запису прийому.
